Штанько Ігор народився 1971 року
на Кіровоградщині. Зараз проживаю в с. Глибочиця Житомирської області.
Працюю в науці, пишу вірші, малюю.
Ти, як Весна...
Ти, як Весна, ввірвалася у двір, Де так давно очікував на тебе, Де виглядав ночами поміж зір, Мов золотисте сонце, просто неба... О, щедрий Боже, ти – моя Весна! Красою сієш первоцвіт любові, Надії будиш, пісне голосна Й бажання одізватись в слові. Ти, як Весна, все звеш за небокрай. Вдихнути радості і вільного польоту, Відчути мріями квітучий рай, Забути будні, скинути турботи... Рішучі кроки я роблю навстріч І серце відкриваю для кохання. Ти - як Весна, ти – сповна протиріч, Що ручаями плинуть на світанні. Ти, як Весна, ввірвалася в життя, Де зацвіла тендітно й запашисто І зародила вічне почуття. Так як Весна – бурхливо й променисто.
* * * Я слухати люблю дощу пісні тягучі, Що падають в ліси, у оксамит трави, Акустику небес досліджувати з кручі Під флейтами вітрів. І думати... А ви?
В їх ностальгії нот знаходжу мить натхнення В палітрі сірих фарб веселку віднайду. А дощ пісні шумить. І лине сьогодення – Не встигло ще зайти, а каже: "Вже іду”...
І в мареві краплин заглушено всі кроки... Крізь дощ життя біжить в калюжах, мов хлопчак, Вимірює стежки, дороги, миті, роки... Невпевнений потік – розбурханий рівчак.
Завдячую дощам. За їх сумні розливи, За їх веселий спів на жерстянім даху. І виглядаю в небі грози гучні розриви, Й чекаю поки дощ зустріну на шляху.
Я слухати люблю дощу пісні тягучі, Що падають в ліси, у оксамит трави, Акустику небес досліджувати з кручі Під флейтами вітрів. І думати... А ви?
* * * Я здавна вмію з лісом розмовляти, Звертаючись до кленів і беріз, Я знаю говір їх, як лепет немовляти, Що як бальзам на душу в бруді криз. Я не боюсь його – життя зверхшвидкісного, Та не вбираю слів, що родить пан Прогрес. Чеканням я живу лиш дощику рясного І лісових музик, які змивають стрес. Погомони зі мною, друже листокрилий, Я на корі твоїй зчитаю манускрипт, Де мудра таїна, шифрована, всесила, Простий космічний код: короткий-довгий скрип. Я здавна вмів лісів пісні розпізнавати – То тихі та сумні, тривожні та гучні... У Бога все молю: ”Не дай його зрубати!” З ким буду розмовляти? Де братиму пісні?
Прочитав добірку віршів і чомусь одразу повірив словам поета: ...Чеканням я живу лиш дощику рясного і лісових музик, які змивають стрес. Красива пейзажна лірика зримо передає настрій автора. Сподобалися вірші. 5!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
