Вт, 17.06.2025, 19:37
Меню сайту
Категорії каталогу
Становський Олександр [2]
Демчук Олексій [1]
Донога Олексій [15]
Васильченко Світлана [9]
Трудний Григорій [14]
Іскренко Ганна [1]
Стоєва Анна [15]
Мостюк Сергій [3]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Одещини категорії та розділи української поезії, українська проза Васильченко Світлана
 

Заповідь

Покладу на твою долоню - свою,
як на серце кладуть на сповіді.
В твої очі очима тепло ввіллю.
Ти не думай, я зовсім тебе не люблю -
я тобою повнюся.

Наша зустріч - не бо-зна який момент
історичний. Забути- запросто.
Врешті- решт, все це гра, я тягну білет:
завтра ще один день, який теж мине...
Ти не мій. Це заповідь.
3/10/2009

Додав: stokrotka (30.09.2010) | Автор: © Васильченко Світлана
 
Розміщено на сторінці: Васильченко Світлана

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 3357 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
1 jakov-buga • 18:18, 30.09.2010 [Лінк на твір]
Зустрічі - прощання,
А життя іде.
Марність -сподівання...
Де ж кохання,де?
:)
avatar
3 stokrotka • 21:09, 30.09.2010 [Лінк на твір]
от ви)
avatar
2 Pylyp • 19:37, 30.09.2010 [Лінк на твір]
Дуже складні почуття: "Ти не думай, я зовсім тебе не люблю -
я тобою повнюся". Заповідь - це суворий наказ. Кому? В чім?
dry
avatar
4 stokrotka • 21:09, 30.09.2010 [Лінк на твір]
наказ - собі. що людина не моя. а почуття завжди складні;)
дякую за уважне читання)
avatar
5 Sofi • 10:03, 02.10.2010 [Лінк на твір]
up
avatar
6 stokrotka • 11:20, 02.10.2010 [Лінк на твір]
данкє шьон))


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz