Чи ж ти знало, серце, горе, Доки не зустріло того легіня, Як глянув... ти немов сп"яніло. Чи ж ти знало,що так буде Серденько, серденько Починало свою думу, Лиш сонце низенько. Застеляйте туманочки Серденько ще й душу, Про одного козаченька Мріяти я мушу. Опускайтесь тихі зорі, Застеляйте небо Полонилось серце нині, У полоні в тебе. Як не бачу, світ марніє І жити не сила Ой, серденько, серце любе, Що ж ти наробило?!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
