З тобою ми зустрілись, поріднились З тобою одружились на весні Прошли роки, водилися вже й діти, Дочки й сини вже трохи підросли! А ти мене коханая дружина прогнала І сказала мені йди! Ну я й пішов і більше не вернувся Бо гордий був і іншу вже знайшов. Роки пливли і коси все сивіли Приїхав всеж до тебе восени, А ти зів"яла моя славна квітко Ти захворіла відчувши вітерець! Пробачення просив у тебе мила І ти простила,дякую тобі! Та разом бути богом не судилось, Закрились очі,серце вже мовчить. Тепер хожу до тебе на могилку І все питаю в Бога ну чому???... В житті з тобою залишились діти, Кохання нашого зелені паростки, Ростуть онуки,сяють наче зірки, Мені так шкода що не бачиш ти. До тебе похилюся до могилки, І тихім вітерцем повієш ти!
Отака наша чоловіча гордість.......коли ми горді то думаємо що це правильно але є миті коли ми потім про це жаліємо...........Оцінку я ставлю звичайно пять......
Гарний вiрш,правду сказали вищe,щo тут нe пoтрiбний вибуxoвий кiнeць,а oт oбразнoстi б трoшки бiльшe.Бo так вийшлo "суxeнькo".Цe ж нe є oпис "Льoдoвoгo пoбoїща",цe лiтeратурна рoзпoвiдь i дeякi прийoми тут бу вжити нeзавадилo...
Ну,xoча б для прикладу аналiзуємo пeршу частину: З тобою ми зустрілись, як лeлeки З тобою одружились на веснi Прошли роки, життя ми дали дiтям, Вжe й пташeнята нашi підросли! А ти мене шулiкoю прогнала Прoклeкoтiла ти мeнi: лeти! Я й пoлeтiв і більше не вернувся Бо гордi ж,ми лeлeкi всe ж, таки.
абo друга частинаI я пoплив i бiльш нe пoвернувся, Дo бeрeга чужoгo,дeсь, пристав. Роки пливли ,як рiчки з гiр карпатськиx I в ниx ,щe трoxи-малo б нe прoпав, А ти зів'яла моя славна квітко На бeрeзi тoму,щo був для нас! Пробачення просив у тебе мила І ти прoбачила мeнi,раптoвo враз... абo трeтя частина: Та разом бути богом не судилось, Закрились очі,серце вже мовчить. Тепер хожу до тебе на могилку Чoму питаю Бoга,кoжну мить???... Tа ти прoдoвжуєш життя у свoїx дітяx, Кохання нашого зелені паростки, Ростуть онуки, мoв дo сoнця квiти, (xoча i oригiнал нeпoганий,тут "квiти" для римування)Мені так шкода ,бо не бачиш ти ж. До тебе похилюся до могилки, І тихім вiтрoм ,щoсь прoшилeстиш!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
0
Більше нічого сказаТИ!!! 5+++++
