Сміхотлива наша Юлька. Каже: - Я собі товстулька! Менше їсти мені треба, Закриваю вже півнеба… Коло пишного стола, Геть, забула ці слова. З’їла кашку з молочком, Хліба з маслом і медком, Пиріжки смачні з узваром, Завиванчики з «Нектаром», Попросила ще сметани, Бо вона аж в роті тане. Не забула ще і жменьку, Взять цукерочок в кишеньку. - Я гулять в садок не піду, Не далеко й до обіду.
Гарний, дуже легко читається) Доречі вчора в голові літала ідея написати про СПРАВЖНЮ ТОВСТУХУ, котра жує-жує і ніяк наїстись не може, але це ще поки ідея в голові, надіюсь скоро вона вляжеться віршем на папір)
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
