Миколай Через засніжені рівнини Спішив без втоми і зупину Дідусь кремезний. Ніс на спині Дари кожнісінькій дитині; Йшов по Європі добрим кроком, На Україну поспішав. Бо мав зайти у кожну хату, Де з нетерпінням вже малята Його чекали подарунків: Смачних цукерок і пакунків. Як готував свої лаштунки Ретельно , пильно добирав Всіх діток добре пам’ятав, Їх поіменно називав. Мартусі ніс гарненьку ляльку, А Петрику комбайн, сівалку, Ведмедика просив Миколка; А для Наталочки – заколки… Ану, хто, любі дітки, знає, На кого цілий рік чекаєм? Гукнемо разом в сніжні далі: Приходь скоріше, Миколаю!
Дитячі сльози котять зі щоки Хитро грають у очах свідомо Миколай щедрість суне із руки Прямо в ліжко тихо й невідомо. пані НАТАЛЯ вірш жаданний для дітей.:confu9:
Прочитала віршик своїй донечці , так вона зразу запитала ,а звідки Миколай знав , що в Наталки немає заколочок :0 Говорить про те , що віршик легкий для дитини. Дуже гарний -5 !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
