Що тобі сниться, хато, в дощ і морози люті? Чи не болять в негоду рами і стін шматки? Чи пам’ятаєш, хато, як будували люди? Як новосілля грали? Сволок і рушники?
Руки, що до Великодня стіни мастили білим, і запашну хлібину з печі на довгий стіл? Скільки років минуло? Скільки сльозою збігло? Чи повернутись, хато, вистачить людям сил?
Чи пролунає знову пісня, хоча б у свято? Чи затремтить у шибці сонцем дитячий сміх?.. ... Дивиться в сиве поле осиротіла хата і виглядає, схоже, тільки грудневий сніг...
Дуже-дуже сумно і... гарно. Проникливо й сильно. Тільки перший рядок другого катрену дещо вибився з загального віршового розміру. Але в пісні це якось не ріже слух. Чи це так навмисне зроблено? Подекуди трапляються збіги голосних. Але то таке... У такій прекрасній пісні не дуже значне. :-)
Марієчко, збіги голосних - то не збіги приголосних одного утворення. На ПМ якось мене детально інструктували про позитивні збіги голосних і негативні - приголосних)))
Ніби побував на концерті від душі до серця.Аплодую стоячи.Тільки ті хати, до болю знайомі, пеком печуть єство.То не тільки картинка.Я серед подібних живу.
ОХ і класна пісня получилася.Так і хочеться слухати.Браво!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
1
