А любов сліпа, матусю,
Правду ви казали,
Покохала усім серцем,
Коли очі спали.
Покохала та й забула,
Що існує зрада,
Полюбила, не почула
Мамину пораду.
Покохала козаченька
за карії очі,
Полюбили, загубила
свої сни дівочі.
Де та пісня, соловейку,
Про вічне кохання?!
Десь поїхав мій миленький,
А лишив страждання...
Не збудуєш свого щастя,
Де уламки всюди...
Може з часом зрозумієш,
Та вже пізно буде.
|