«eгoїстка» - Василенко Любомир

Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Abigel • 00:11, 07.06.2008 [Лінк на твір] У Вас оригінальні твори. Чим вони відрізняються - так це хоч і поверхово, але накресленим сюжетом. Тобто є відбиток епічного начала, це цікаво. Але й ліризм яскараво виражений, тай зміст гарний, справляє враження. 0Спам 2 virchi • 20:06, 08.06.2008 [Лінк на твір] Мені дуже сподобався твір. Найбільше - це зміст. Але тут усе гарно. Щодо тематики, то мене давно "дістали" тупі телепрограми типу "Світських хронік". Дурне слово "гламур" поступово входить у нашу свідомість і є критерієм досконалості, популярності. А по суті - пустка моральна, культурна і духовна. Так, коли людина не розвивається, то пустоту, яка виникає, заповнюють салони краси, "шопінги", вечірки ні про що і ось те, що Ви описали у своєму вірші, Любомире. Моїй бабуся, яка 20-го року народження, любить казати про таких жінок: "ПОСТОЙ, ШМАРА, ПОСТАРЕЕШЬ, ПЕРЕСТАНУТ В ГОСТИ ЗВАТЬ". Криза духовності. Одна відома і багата жінка, теж жила тим, що описам Любомир, мала тисячі суконь, команду майстрів краси. Та час спливав. І на смертному одрі, вона попросила останній раз подивитись на свою улюблену сукню. Стиснула її, і у цей час померла. Руку, що стискала цю сукню, так ніхто і не зміг розімкнути. Прийшлось розрізати сукню. Ось так і взяла вона з собою у той світ клапкик "тряпки". Тож хочеться, щоб ми з вами перед тим, як до чогось мати пристасть, подумали, а що буде з нами там? Клапоть матерії? Пилочка для нігтів? Поштова марка? А можливо добрі справи, милосердя? 0Спам 3 lyubyk • 20:23, 08.06.2008 [Лінк на твір] Василю,ви-прoстo мoлoдeць!Як би я знав,oту iстoрiю прo клаптик тканини,тo oбoв'язкoвo би написав вашу вeрсiю,дужe-дужe мeнi спoдoбалась,ви нe пoвiритe,алe таку сeнйoру я знав дужe дoбрe.Я працював iз її чoлoвiкoм,який був сxoжим на "вeгeтативнe",у ньoгo була складна фoрма паркeнсoну.Tак oсь,нe зважайчи на тe,щo вiн був кoлись банкiрoм i зарoбив багатo грoшeй,а вoна-"пустишка",xвoрoба тoркнулася(як цe нe справeдливo йoгo).I oт кoли ,приxoдив xтoсь в гoстi,вoна витягала свoю кoлeкцiю нижньoї бiлизни i дeмoнструвала навпрoти бiднoгo ЛIНO,який нe знав чи тo- дeнь,чи тo- нiч...Meнi настiльки вoна спрoтивилась,щo я її викрислив iз свoгo життя,xoч живу нeдалeкo.Дeкoли вoна мeнi видавалась настiльки бeздушнoю,щo ,нe знати iз якoї причини у ЛIНO капали сльoзи....Moжe ,тo мoзoк був "виключeним",а душа,мoв пoлoнeна плакала...бачивши свoю жiнку,яку вiн так любив... 0Спам 4 virchi • 23:00, 08.06.2008 [Лінк на твір] Ось воно, Любомире! Я й не написав, але Ви згадали! Подивіться кожен навколо себе: поряд безліч духовних мерців, хоча живих тілесно. Звідти наші депресії, розчарування у житті. Не можна усе на Світі зібрати, колекціонувати! Не там шукаємо розраду. Та й спасіння, якщо хтось його теж шукає, не там. Дякую за твір, Любомире, що дали можливість знову згадати хто ти є на цьому Світі, де сенс життя, який твій хрест... 0Спам 5 natali-91 • 19:11, 09.06.2008 [Лінк на твір] Як жаль що у наш час багато людей ставлять матеріальні цінності вище духовних. Та коли людство це зрозуміє може бути надто пізно. Любомире ви молодець що підняли цю тему 0Спам 6 Співанка • 08:55, 03.08.2008 [Лінк на твір] Все вже сказано!.. Просто поставлю 5! 0 7 spydut • 18:30, 02.08.2021 [Лінк на твір] самотність сумує сама

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі