Січневе надвечір’я – що краси! – Змішалося все білим фарбострунням… З далеких вулиць гавкотіли пси, зриваючись до хрипу попідлунням. Сусідський сивий здичавілий сад здригався, промерзаючи до лубу, в обійми затискала виноград, старенька слива, мріючи про шубу… Майнули крила хмар, мов вітряки змололи з-переляку ніч до пуху, що полетів з небес. Сухі гілки ловили веретеном білі мухи і гаптували біле полотно, а потім, сорочки у хрестик білий вдягали на хати і, заодно, співали колисанку – щоб спочили… Поснули враз під ковдрою поля, сховавши житні стріли від морозів, і лише ліс сосновий окриляв своєю вічнозеленню в облозі.
Ігоре, вкажіть будь ласка, у своєму профілі прізвище. Бо захотіла вірш додати на форум, а знаю лише Ваш нік... Це незручно. Вірш можуть використовувати в блогах, а автор вийде втраченим...
"ловили веретеном білі мухи і гаптували біле полотно, а потім, сорочки у хрестик білий вдягали на хати і, заодно, співали колисанку – щоб спочили…" Супер!!! Заворожуючий вірш.
Отримав щиру насолоду від прочитання , Бажаю слідуючі вірші писати про кохання ...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
