Привіт, Оксана. По телефону було приємно чути твій сміх і бачити як маше Катруся рукою :), а от віртуально тебе не вітала. Ось як сказав якось Віктор, що я трішки замкнута у своєму світі. Це правда, бо мені легше писати ніж говорити вголос. Тому пишу. Людина унікальна по своїй суті. Не можна бути менш або більш унікальним, але можна бути виразним. міра виразності не має місця бути, але є позитив який випромінює людська душа усім своїм єством. Ти, Оксано, з тих людей, котрі і в житті і вторчості однакові - щирі, приємні, відкриті, милозвучні... Тому бажаю тобі бути завжди СОБОЮ, саме тако як ти є. Звсіно у уособленні тебе живе краплина любові розміром у ціле життя - доня Настьона, коханий чоловік і те дитя, котре чекає свого народження. Їм усім пощастило з тобою, а тобі - з ними. Бережи те, що маєш і ніколи не прагни більшого, бо не може бути нічого більше любові. З днем народження. З повагою, Світлана