Симфонія шовкових трав

Весело гасне ніч в березах

І тане в небі зір заграв,

Світанок родиться в вертепах

Й симфонії шовкових трав.

І мої дні – пісок клепсидри, –

Із неба спогадів падуть,

Коли доля теше жарти,

Що калачі у плотах ростуть.

Чекаю я кохання й смерті,

Мій сум украли явори,

Я все чекаю в круговерті

Прихід нічийої пори.

Впали роси на мовчання,

В райдугах сп’яніли кольори,

А місяць захмелів до незнання

І оглядає землю з небесної пори.

І півні кличуть зір у танок,

І в карти місяць ніч програв,

У вертепах родиться світанок

І у симфонії шовкових трав