Підкажи подруженько, зіронько небесна,
Де набратись силоньки, щоби щастя нести?!
Пала духом, сестронько, мертвий- біль не чує,
У душі без радості ворон заночує.
Де набратись віроньки, скрізь неправда душить,
Суховій зневіроньки спраглу душу сушить.
Тліє серце, жевріє на майбутнє краще,
Бо тоді без правдоньки в світі жити нащо?!
Без любові, сестронько, світ лише примара,
Затягнула неводом душу чорна хмара.
Як зігрітись сонечком, коли світ тьмяніє,
У безсилля зло своє насіннячко сіє.
Де напитись спраглому з джерела водиці,
Гідністю піднестися з хробака до птиці?!
Земле моя, матінко, дай свого терпіння,
Адже я донька твоя, я твоє коріння.
Скріпити серце вірою своєю. Сказати правді: - Сестро, будь моєю Провідною силою і бажанням, Щоб знести незгоди всі спогляданням! Будь зі мною, сестронько, кожну днину, Не лиши без догляду й на хвилину, Щоб могла з тобою я, як посвяту, Всю любов душевную, заповзяту, Віднести на крилоньках поміж люди, Щоб почули правдоньку звідусюди. Щоб любов довкола всіх зігрівала, Сили і наснаги всім додавала. Бо любов до ближнього – це дар Божий, І своєю силою зло вбить може. Тільки ж не цурайтеся його, люди, І Господь нас виведе із облуди…
Дякую, друзi, за увагу. Радiю, що вам сподобалось.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
