Не терзай мою душу,не треба Журавлями курличе небо Відпусти її бідну на волю, Бо втомилась од вічного болю. Наберу повітря у груди І навіки тебе забуду Тихий вітер зкуйовдить волосся Не любов це...мені здалося. А ти все ще мене тримаєш, Хоча й іншу давно кохаєш. Відпусти я благаю,не треба... І дощами вже плаче небо. Я ще й досі тебе кохаю Тільки що я від цього маю?! Мертву душу і сни про тебе, І метіллю засніжене небо.
Цікавий вірш, трохи дієслівної рими, ще хотілося б змінити "терзай", що само собою є російського походження на "шматуй" до прикладу. А так досить гарно і вдало, успіхів вам, вітаємо на нашому сайті.
Пані Оксано.Приєднуюсь до вітаннь,з дебютом Вас.Твір сподобався,єдине, згідний з попереднім коментарем щодо заміни слів.А в цілому-гарно,чуттєво,талановито.Мої Вам
Дуже дякую за ваші теплі слова і критику теж, чекаю й надалі плідної співпраці.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Так! На все треба час! Час усвідомити, відчути, що життя і події не обов'язково руйнують тебе, часто вони просто випилюють в тобі найкращі грані як в діаманті!
у Вас 
0
