Закохалася та й забулася... Мрію мріяла та й спіткнулася, Гостем біль прийшов незапрошеним, Молода трава рано скошена. Як то сталося не здійму усе, А життя ріка вже біду несе. Закохалася та й повірила, Душу легіню та й довірила... Чи то плакала,чи сміялася, Зрада-злодійка вже підкралася, Проклинала я і молилася, Я простила все,помилилася.
Оксано, над останнім рядочком, може, слід іще трошки подумати? Щось змінити там мені просто дуже хочеться, не знаю лише чому, але відчуття того, що його потрібно підсилити змістовно в мені появилося відразу. Все інше - добре.
Ваш вірш ,Оксаночко, наспівом читається.,погоджуюсь з п. Віктором щодо останнього рядка,дійсно хочеться щоб він був сильнішим ,виразнішим,щоб ніби підкреслив зміст всього твору(підказку дати не можу ,бо ще не доросла до такого рівня), а так вірш просто СУПЕР. :hands: :hands:
Я зустрів її, чарівниченьку, Цілував уста кожну ніченьку, І чаї носив до сніданочку, І забув ураз про циганочку. Та приїлися моїй пташечці Мої пестощі, чаї в чашечці, Захотілося з неба зірочки, Неземних чудес та й без бірочки. От і сталося, не гадалося, Що така любов розвінчалася, І поганий я в її вустоньках, Ніжу в рученьках її хустоньку...
За Твій мелодійний витвір - тільки 5.0. Не осуди мій. Хоч якось хотів виправдатись...
Ну що ти,немає за що виправдовуватись.Дякую,Сашко,що зайшов на мою сторінку,ти такий рідкісний гість у мене.Рада,що тобі сподобалось.Твій віршик мені сподобався.Кажуть чоловіки: чим менше ми кохаєм жінку,тим більше їй подобаємось.Хочу тобі сказати,це неправда. Одноманітність- це наш ворог, Зітре любов усю на порох І тактику міняти треба, Допоки сонце сяє в небі, А як зійде зоря кохання, Подай їй каву без вагання, Щоб гіркота оскому збила, І пташечка тебе любила.
Вдячна вам, друзі, за всі ваші коментарі.Серце наповнюється глибокою радістю від того,що у мене так багато щирих друзів і товаришів.Низький уклін всім,хто читає мої вірші.
Оксанко, гарний і вистражданий цей вірш- прекрасно! І завершення, до речі, гідне- навіть добре залишити читача у таких роздумах, це розгортає і збуджую думки.Основне що зазвучало "ПРОСТИЛА" Молодчинка, вартісний вірш!
Знаєш,Роксолано,коли викладаю вірші на розсуд,якось завжди хвилююсь,ніби йду на іспит,іспит під назвою життя.Мені дуже важлива кожна думка,і,зокрема,твоя.Просто радісно від того,що тобі сподобалось,дякую, подруго.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
