Я схожою стала на маму

Як дивно! На маму я схожою стала:

Повільна хода, синій смуток очей.

Це мамина смерть все в мені поміняла

І відчай утрати торкнувся плечей.

А знаю лиш я, чому так воно сталось:

В день смерті матусі у серці моїм

З'явилося щось і в краплинку зібралось,

А пам'яті голос "прости" шепотів. 

І я зрозуміла, що мамина ніжність

І радість, і віра, надія і біль

У серці моєму навік залишились

І стало минуле її - моя тінь.