Дивлюсь у небо,
А у небі синя синь,
І хто б сказав, що в Україні ллються сльози,
Що в день весняний серце болісно щемить,
А в літню спеку душу сковують морози?
Дивлюся в небо,
Ні хмаринки, тільки даль,
Ну хто б сказав, що в Україні біль і горе,
Що вже немає краю тим гірким сльозам,
Що ріки сліз уже стікаються у море?
Дивлюсь у небо,
Лиш блакить і журавлі,
Ну хто б сказав, що в цю хвилину хтось загинув,
Що дзвони знову б”ють у місті чи селі,
Що знов героя проводжає Україна?!
Дивлюся в небо,
Шлю молитву в синю вись,
Та хто б сказав, а чи буде вона почута?
І раптом шепіт : “Ти молись...молись...молись...,
Бо лиш молитва розірве зневіри пута!”
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
