Загоріле личко...
Кошлатить брови загоріле личко дня Веснянкуватою усмІшкою до сонця. Зими метеликів у мушлі заганя, Коштовні серги приміряє березОньці. День одягнув кафтанчик кольористий Зцяцькований заплетами бруньОк, Звабливо заспівав струмок іскристий, Шугаючи між сосен у лісок. Дзеркальним шармом розлилися небеса, Зимову ковдру скручуючи в клунок Шепоче стиха вітрограєм бірюза, Весняний день природі шле цілунок.
Додав: IrunaKohan (30.03.2013)
| Автор: © Ірина кохан
Розміщено на сторінці : Кохан Ірина
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1969 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Гарний, а з чого виготовлений?
virchi : ШІ зробив наступну світлину. Цікаво... virchi : Вірш - наче ляпас ілюзіям + про те, що не можна більше ховати голову в пісок, сподіваючись, що буря пройде повз. Час прокидатися означає брати відпов