Загоріле личко...
Кошлатить брови загоріле личко дня Веснянкуватою усмІшкою до сонця. Зими метеликів у мушлі заганя, Коштовні серги приміряє березОньці. День одягнув кафтанчик кольористий Зцяцькований заплетами бруньОк, Звабливо заспівав струмок іскристий, Шугаючи між сосен у лісок. Дзеркальним шармом розлилися небеса, Зимову ковдру скручуючи в клунок Шепоче стиха вітрограєм бірюза, Весняний день природі шле цілунок.
Додав: IrunaKohan (30.03.2013)
| Автор: © Ірина кохан
Розміщено на сторінці : Кохан Ірина
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1845 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині