Забуті тіні згаслих предків, що так сердито воювали. Тепер в країні їхні смерті назавжди в вічності пропали. Герої тіло положили, кричали в битві:"Україно!" У славі трохи ті пожили, а інші згинули спокійно...
Терпець народу увірвався, піднято було бунт великий, але ніхто й не сподівався, що смерті їхні такі безликі. Горіли люди, їх труїли, живцем ховали їх в могилах, жорстоко голодом морили, щоб вільні браття просто згнили...
Пробачте предки нас бездушних, нам тяжко зводити руїни, уже немає тої глуші, але лишилась ця провина. Ми винні вам своїм життям, що вільними людьми ми стали. І дяку шлем вам в небуття. Пробачте предки, що незгадали.
Є багато "технічних" проблем з твором. Проте зважаючи на його зміст та Вашу активну участь у конкурсі однозначно "Ми винні вам своїм життям, що вільними людьми ми стали". Саме так...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
