Повертайся живим, я благаю, не йди в небеса. Пронеси через померки віри запалену свічку. Серед куль навісних і ворожої мли ти не сам – Сотні доль у тобі, що вимолюють Матір правічну.
Не скорися орді, мій звитяжцю, не зволь відійти, Бо мільйонами уст молитовно устелена стежка, По якій ти ідеш. …Догорають останні мости І руїна пече огнедишно, близька і далека.
Не зімлій між смертей, хоч як тяжко, а мусиш іти. Твоя віра свята, наче світ цей – одна і нетлінна. Повертайся живим, заклинаю! За муку – прости… Одержимий життям той, хто вирізьбив кров’ю – «Вкраїна».
Ми віримо,-ВОНИ повернуться усі І ВІРУ цю тримаєм міцно -міцно, Хай обминуть їх лиха , горя береги, Про героїзм ми пам"ятатимо вічно! ПАні Лесю, болісний вірш,він потрібен читачіві.
Вірш достойний конкурсної оцінки.Єдине зауваження до останнього рядка.На мій погляд, він повинен би звучати трохи по-іншому. " Достойний життя той, хто висвятив кров'ю Вкраїну." Але це моє особисте бачення, право завжди залишається за автором.Успіхів Вам і вашим творам.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
болісний вірш,він 
