... Як усі, живу, кохаю, тримаю господарство, працюю, виховую доньку, радію кожному дню і… пишу вірші. Кажуть, у Бога немає нічого неможливого. З якоюсь, тільки йому відомою метою він дає людині життя, а окремих людей він наділяє своєю ласкою і дарує їм іскру таланту. І вже від самої людини залежить, чи розгориться ця іскра жарк им багаттям, чи, тліючи все життя, по смерті згасне.
Я ніколи не ставила собі за мету писати вірші для великого загалу. Скоріше, це було потребою душі, великою необхідністю. Коли людина потрапляє в безвихідне становище, вона може зламатися, спитися, вкоротити собі віку. Для мене такою віддушиною у скруті стала поезія. Одного разу прийшла до мене Муза і залишилась назавжди.
За цими ланками - сторінка творів автора та фотоальбом