ПОЕТИЧНИЙ ФОРУМ

RSS    Правила форума   Вт, 16.04.2024, 05:56
 
Поновлені теми
 
        

пошук по сайту:

 

 
НОВІ СТОРІНКИ ТВОРІВ:

Сергій МОСТЮК
Руслан БАРКАЛОВ
Василь КОРОТКИЙ

 
  • Сторінка 1 з 3
  • 1
  • 2
  • 3
  • »
форум сайту Анумо знову віршувать! » Поезія - це завжди неповторність » Поетична майстерня » Духовна поезія (Духовная поэзия)
Духовна поезія
virchi    Date: Нд, 25.05.2008, 14:49 | Message # 1
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
У цій темі можна друкувати та обговорювати твори, які стосуються віри.

Віри у того Бога, який постраждав на Хресті, "воскресе из мертвых, смертию смерть поправ и сущим во гробех живот даровав".

Мовних обмежень не має.


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Нд, 25.05.2008, 14:54 | Message # 2
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Безумный грешник,
          стих твой отложи
Тебе приличны слезы покаяния
Дух плача о гресех своих стяжи
Не то удел твой - вечные рыданья.

Сгорит земля, а с нею и твой стих
Еще осталось так не много
Ты вспомни о грехах своих -
Поплачь пред Богом.

===
зі збірки "Послания с Креста"


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


grunge-girl    Date: Пт, 30.05.2008, 10:47 | Message # 3
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Друзі
 
Повідомлень:
12
Дуже гарна тема. Треба щось пошукати із своїх віршів. В мене є кілька на тему релігії.

LOVE,PEACE,ROCK-N-ROLL
 


virchi    Date: Пт, 30.05.2008, 10:49 | Message # 4
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Буду чекати на публікацію!

wink


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Сб, 31.05.2008, 23:56 | Message # 5
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Поки Ви пишете, grunge-girl, я розміщу ще один твір з тієї ж збірки, який мені найбільше подобається:


Как я люблю страдальцев молчаливых
Какая скорбь струится с лиц людских.
О тех скорбях, что в душах терпеливых,
Ну разве может рассказать убогий стих.

Не возроптать, не вспыхнуть, но смолчать.
И молча уходить в прискорбную дорогу.
На душах тех положена печать:
«За все хвала и слава Богу»

И ради них, пока они идут,
Земля не принимает многих многих.
Как я люблю, творящих сей свой труд
Моих друзей, избранников убогих.


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


grunge-girl    Date: Вт, 17.06.2008, 11:29 | Message # 6
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Друзі
 
Повідомлень:
12
Скривавлену душу, обкладену льодом
Кидаю в сум’яття бездушних ночей,
А шрами небес, залікованих йодом
Сховаю в середину кволих очей.

Пустеля в мені. Хоч би граду напитись!
Оази примарні , як регіт вітрів.
Лице підставляю, аби подивитись,
Чи є щось за обрієм, тим, що згорів.

Мов в давньому сні, припорошенім димом
Я бачу дитятко в колисці лежить,
Над ним янголятко літає незримо,
А крихітці тепло і крихітка спить.

А ось те дитя вже з матусею й татом
У церкву іде, де не було ще досі.
А там образків і лампадок багато,
Й малятко у захваті ручки підносить.

Аж тут, вже доросле дівчаточко плаче,
Бо в серце встромили іржавого цвяха.
Та он вже навколішки впало, а значить
Побачило знов сніжно-білого Птаха.

І раптом здригаюсь, в тривозі тваринній.
Обшарпані стіни задихали цвіллю.
А де я?! Я ж сплю вже давно в домовині,
Бо душу дитячу погризено міллю!

"О, Боже!" -і падаю ниць на підлогу,-
Звільни мої руки, що стисли кайдани!
Я бігла вперед і не знала до кого,
А зараз на тілі відкрилися рани!"

Холодна кімната. В кутку павутина.
І лячно від скреготу давніх надій.
А хто я для Нього? Маленька дитина,
Яка заблукала в буденності злій.

Заплющую очі і зуби стискаю...
Щось тепле забрало проказу нічну.
Я вдома! Так радісно й світло, бо знаю,
Мій Птах сніжно-білий покликав весну.


LOVE,PEACE,ROCK-N-ROLL
 


virchi    Date: Ср, 18.06.2008, 11:15 | Message # 7
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Моментами - "на 5", моментами взагалі не сприймаю тематику твору, але є рядочки, які дуже подобаються і підсилюють загальне враження від твору:

Пустеля в мені. Хоч би граду напитись!
Оази примарні , як регіт вітрів.
Лице підставляю, аби подивитись,
Чи є щось за обрієм, тим, що згорів.

Мов в давньому сні, припорошенім димом
Я бачу дитятко в колисці лежить,
Над ним янголятко літає незримо,
А крихітці тепло і крихітка спить.

А ось те дитя вже з матусею й татом
У церкву іде, де не було ще досі.
А там образків і лампадок багато,
Й малятко у захваті ручки підносить

...
Я вдома! Так радісно й світло, бо знаю,
Мій Птах сніжно-білий покликав весну.

Вцілому сподобалось. Дещо незвичні порівняння, образи, та коли до них звикаєш - усе напрочуд гарно!


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


grunge-girl    Date: Чт, 19.06.2008, 12:01 | Message # 8
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Друзі
 
Повідомлень:
12
Взагалі, я цей вірш написала вже давненько, десь рік назад. Мені якось це писалось на одному подихові, один з небагатьох віршів, які я залишила , так би мовити ,в первозданному вигляді, не дописуючи і не переробляючи. Та все ж більшість своїх творів я завжди дороблюю, додумую,якщо щось не відповідає тому завданню, яке я поклала перед собою. Та, писавши цей вірш, я взагалі не не знала про що він буде. Я просто виклала те переживання, яке охопило мене в данний момент. Хочу сказати, що релігійна тематика мені дуже близька. Я змалечку ходжу до православної церкви, але іноді не завжди слідую усім канонам. Ось, наприклад, музика, яку я слухаю(доволі важка, але ні в якому разі не сатанинька) суперечить вченню церкви. Й іноді для мене важко визначити, що для мене є головнішим. Я знаю, це лицемірство, але я намагаюсь боротись з цим. Було б цікаво послухати вашу думку стосовно того, чи можуть співіснувати такі дві несумісні речі, як релігія і важкий рок.

LOVE,PEACE,ROCK-N-ROLL
 


Чолгош1901    Date: Пн, 14.07.2008, 04:42 | Message # 9
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Заблоковані!
 
Повідомлень:
9
Не переварюю духовну поезію tongue
 


virchi    Date: Пн, 14.07.2008, 10:20 | Message # 10
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Ну значить ще не прийшла пора. Хоча може бути так, що ніколи не прийде, а це вже проблема...

... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


zzz_Romeo_zzz    Date: Ср, 23.07.2008, 00:29 | Message # 11
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Друзі
 
Повідомлень:
6
Истукан
Стоит титан могучий, старый сонный истукан,
Спит как лес дремучий, неподвижно стоя многие года,
В своей силе он уверен и чужда ему боязнь и страх,
Ну что сказать одно я знаю - шли века, а он стоял,
Но вот однажды он упал, страшная сила в миг его сразила,
И пал великий истукан, но на месте истукана, великий город там восстал,
И царство Бога вечное настало, такой конец увидишь сам,
Ведь истукан всего лишь символ, двух вещей сейчас скажу,
Истории, земли-какие царства были, и гордого тебя, меня,
Конец вещают нам пророчества и быль сия, а как же там душа моя?
Спит, иль ожидает, иль истуканом гордым все стоит,
И абсурды говорит, что вечную власть ему сулит,
Но не будем жить мечтами, а с открытыми глазами,
Мыслить трезво, о себе ведь отвечать придетса мне!

Додано (23.07.2008, 00:24)
---------------------------------------------
Хотів би знать
Хотів би знать чого чекаю, хотів би знать до чого йду,
І куди я попаду, прямуючи цим шляхом,
Чи до вічної мети, широким кроком я простую,
Чи разом з усіма, до забуття прямую, пункт прибуття цікавить мене зараз,
Також другий варіант, бо їх є завжди два,
Можливість щось в житті міняти, своїм життям, собою керувати,
Щоб в кінці не жалкувати, за прожите життя,
Ну вже досить говорити, йду вже щось робити,
Бо час не жде, він все біжить, ну вже досить говорить.


Повертатись на ресурс корисно)
Знайти загублені вірші, а ще відверто не розуміти себе коли їх написав.


Post edited by zzz_Romeo_zzz - Ср, 23.07.2008, 00:35
 


Чорна_троянда    Date: Ср, 23.07.2008, 15:42 | Message # 12
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Друзі
 
Повідомлень:
8
Іісусе,Боже наш єдиний,
Коли ти загинув - був невинний!
А я в проклятому світі народилась,
Твоя кров за мене теж пролилась.
Яка ж це мука на хресті вмерати,
Я ладна за тебе життя віддати.
А ці люди,як старі клячі
-Стали взагалі вже незрячі,
Не бачать гріха та розпусти,
А в серці у них майже пусто.
Допоможи мені все подолати,
В ненависті не потопати,
Лукавство на віки забути
І правильну віру здобути...

Я написала цей вірш кілька років пому,тож вибачайте за дієслова.


Aut bene, aut nihil
 


virchi    Date: Чт, 24.07.2008, 01:40 | Message # 13
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Нічого, що дієслова, у цьому важливому творі я їх не бачу, уе гаразд.
Так, справді, Бог послав свого Сина, а його розіп*яли на Хресті. Хоч це було більше 2 тисяч років назад, але ми щодня, знову і знову своїми вчинками, думками розпинаємо Його знову. Коли усе гаразд, то й навіщо церква, молитва (так вважає переважна більшість людей). І держава теж відокремилась від Віри, поділивши суспільство на свЄтськіх і духовних. А от коли біда - тоді шукаємо хто ж допоможе? І біжимо: хто замість канонічної церкви - до секти, хто до ворожбитів (тих, хто дозволяє нечистому оволодіти нами) а хто купується на рекламу "енергетичних іграшок" (до речі недавно навіть Дмитро Гордон ОПУСТИВСЯ до реклами якоїсь чудо-пірамідки) . А є такі, які прийдуть один-два рази до церкви (кажуть що хм там нічого не зрозуміло, бачите на старослов*янській у церкві правлять) і дивуються, що їм ніщо не допомогло і йдуть знову до вищевказаних шарлатанів. Та не розуміють одного, що Бог саме через хворобу дає нагоду душі спастися. Ми ж не йдемо від лікаря, який щоби вилікувати орган, розрізає тіло і робить операцію? Хто у такому разі лікар? Вбивця? Ні - кажемо - вилікував, зробивши боляче. Так от і Бог - теж ЛІКАР, але на відміну від першого, він ніколи не зробить нам так, щоби ми не змогли витримати болю. Дає нам по нашій силі, по нашій вірі.

Мало написав, бо усе не напишеш, та й мало знаю.
Дякую, Чорна_троянда, за можливість пригадати усе.


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


Чорна_троянда    Date: Чт, 24.07.2008, 14:32 | Message # 14
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Друзі
 
Повідомлень:
8
Людина обов*язково має в щось вірити-це допомагає їй пережити всілякі негеразди.Я,наприклад,вірю в БОГА і знаю,що він є... Але багато з чим не погоджуюсь з ЦЕРКВОЮ.Читаючь біблію,помітила,що церковні закони незавжди співпадають з Божими.Навіть у десятьох заповідях можна зрозуміти,що одну з них забули,а іншу переробили на свою користь.
Але я своїми словами я не мала наміру когось обазити чи звинувачувати.
Усі духовні установи(неважливо як вони називаються) прагнуть бути блищими до Господа і за це неварто їх осуджувати.Кожен іде своїм шляхом! От наприклад,ви вірите у нашу церкву(і тут немає нічого поганого),одночасно не розуміїте інших людей,які так само вірять у Бога,але трішки поіншому.Ваша думка для них є такоюж не зрозмілою.Звісно ж дві правди не може існувати,але ніхто нам не дає гарантію,що саме на нашій стороні істинний шлях.
Коли людина перебуває у мирі з Богом,саме він показує дорогу до свого царства.І можливо хтось знас цього не зрозуміє,але це аж ніяк не означає,що думка іншого є хибна .
У біблії так написано: Чує,але не почує! Бачить,але не побачить!
Тож не всім нам дано зрозуміти слова Спасителя...


Aut bene, aut nihil
 


virchi    Date: Чт, 24.07.2008, 16:13 | Message # 15
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Не погоджуюсь з Вашими судженнями, але нічого казати не буду, бо мало ще знаю, тож можу щось сказати, перефразувавши слова з Біблії та Святих отців Церкви. А це не можна робити. Ясно одне - кожен лишається при своєму.

... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


форум сайту Анумо знову віршувать! » Поезія - це завжди неповторність » Поетична майстерня » Духовна поезія (Духовная поэзия)
  • Сторінка 1 з 3
  • 1
  • 2
  • 3
  • »
Пошук:



 
     
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz