|
|
Вірші про квіти
| |
| InhearT
♂
| Date: Пн, 12.03.2012, 23:09 | Message # 31 |
|
| мій старий-добрий віршик..:)
Волошки
Без тебе, мила, сумно трошки,
Приносить вітер теплі сни,
І посміхаються волошки
В зеленім полі восени.
А завтра вранці до світання
Із ніжним співом солов’я,
Згадаю в полі про кохання,
Тобі нарву волошок я.
Волошки граються із сонцем
І зачаровують, як ти,
Коли поглянеш у віконце
На мене знову з висоти.
І посміхнешся незрівнянно
І звільниш щастя із тенет,
Тобі одній я так старанно
У полі рватиму букет.
Коли зустрінемось, не знаю,
Сльозу кидаю до роси,
І кожен день тебе шукаю,
Щоб знов напитися краси.
З далечини твого волосся
Приносить вітер аромат,
Та він не твій. Мені здалося,
Так пахне волошковий сад.
До квітки квіточку складаю
І бережу прекрасний цвіт,
Думками вкотре повертаю
Себе назад на кілька літ.
Коли ми вдвох посеред літа
Під теплим та рясним дощем
Збирали у корзинку квіти,
Аж доки повну не зберем.
Візьму букет, поставлю в воду,
Щоб милуватись можна ним,
Волошки пам’ятають вроду,
Хоч дні минають, наче дим.
Як ти, не вміють квіти гріти,
Прийди сюди, любов моя,
Тебе чекатимуть тут квіти,
Тебе чекатиму тут я.
|
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Пн, 12.03.2012, 23:26 | Message # 32 |
|
| Гарний ліричний вірш. 
Бачу треба додати добірочку віршів про волошки, а можливо хтось іще поділиться віршом з цієї теми 
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
| InhearT
♂
| Date: Вт, 13.03.2012, 16:11 | Message # 33 |
|
| ще один "квітковий" у своїй шухляді знайшов..)
Біла троянда
Якщо життя – дорога, наш шлях, як паралелі,
Якщо життя – польоти, пілоти в нім не ми,
Якщо життя – оазис, ми й досі у пустелі,
Якщо життя – це воля, заручники тюрми.
Твої чорняві коси, засмага твого тіла
Ніколи не сховають душевної краси,
Для мене ти насправді назавжди ніжно-біла,
Хоча нас всіх міняють вже пройдені часи.
Я малював портрет твій на білому папері
Лиш крейдою, щоб душу твою не зіпсував,
При зустрічах з тобою я на своїй манері
Троянди тільки білі так щиро дарував.
Якщо життя – підйоми, не дай мені упасти,
Якщо життя – це книга, дозволь перепишу,
Якщо життя – це пекло, я спробую украсти,
Якщо життя – лиш мрія, навіки залишу.
Хоч зараз ти далеко, відчуй мої страждання,
Десь там, де білі квіти і де ступаєш ти,
На згадку про минуле, на пам'ять про кохання,
Троянду білу в коси чорняві заплети.
Якщо життя – це річка, знайди на ній мости,
Якщо життя – це ніжність, то спробуй зберегти.
|
|
|
|
|
| Asedo1949
♀
| Date: Ср, 14.03.2012, 23:01 | Message # 34 |
|
| Квіти.
В небі хмари мов сонні
Над землею пливуть,
На моїм підвіконні
Дивні квіти цвітуть.
Червоніє калачик,
Фуксій грона висять,
І зелений майданчик,
Як зимовий мій сад.
Віддихаю душею
Я у цьому саду,
І любов’ю своєю
Кожну квітку люблю.
Всі для мене мов діти,
Мов велика рідня,
Як же їх не любити,
Щастя мого буття.
Господний дар- чистая душа !
|
|
|
|
|
| vera1000
♀
| Date: Вт, 25.10.2022, 21:52 | Message # 35 |
|
| дякую за чудові вірші. так приємно почитати.
|
|
|
|
|
| justken
♂
| Date: Ср, 10.09.2025, 12:46 | Message # 36 |
|
| цікава тема для віршів, квіти уособлюють красу. А краса це все!
|
|
|
|
|
| bnkp
♂
| Date: Нд, 12.10.2025, 18:02 | Message # 37 |
|
| Ніна Воронюк “Ромашка”
На ромашці білій про любов питають:
Любить, чи не любить? Пелюстки зривають.
Не скуби ромашку, їй цвісти весною,
Говори з красою вічно мовчазною.
В ромашковім полі жайвори співають,
І росу пахучу ночі сповивають.
Скроплена дощами, вимита водою,
Це світилка чиста в косах молодої.
Від весни до літа і в порі осінній
Нею пахне купіль, нею пахне сіно.
І в морози зимні пелюстки ті самі
Змалював Художник у віконній рамі.
Бог її плекає і вітри голублять,
Як її полюбиш, то й тебе полюблять.
Не скубіть ромашку, не топчіть ногами,
Це любові квітка у зеленім храмі.
|
|
|
|
|
|
|
|
