ПОЕТИЧНИЙ ФОРУМ

RSS    Правила форума   Чт, 21.11.2024, 19:25
 
Поновлені теми
 
        

пошук по сайту:

 

 
НОВІ СТОРІНКИ ТВОРІВ:

Сергій МОСТЮК
Руслан БАРКАЛОВ
Василь КОРОТКИЙ

 
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: virchi  
Вірші про водіїв, професія - водій
virchi    Date: Ср, 06.02.2013, 18:10 | Message # 1
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
У цій темі публікуються вірші про водіїв українською, російською та іншими мовами.
Власні вірші про водіїв бажано публікувати у спеціально створеній темі каталогу "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА", що знаходиться за цим лінком:
[blink]ВІРШІ про ПРОФЕСІЇ[/blink]
(там отримаєте більше коментарів/рецензій від наших користувачів сайту)



... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Нд, 10.02.2013, 23:29 | Message # 2
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Перебийніс Петро



НА УЗБІЧЧІ

На грані шляху чахне
порожній грузовик.
Сумний водій-невдаха
канючити не звик.

Стоїть водій на вітрі,
од гуркоту оглух,
і простяга каністру,
неначе капелюх.

Рука вже притомилась,
у горлі пил гіркий.
Не відають про милість
прудкі легковики.

Автобуси зі свистом
випліскує шосе.
Стіну карбін ребристих
слизький асфальт несе.

Фуркочуть мимо, мимо
задимлені рої -
і знизують плечима
непевно водії.

Не жаль того бензину -
налито повен бак.
Та шлях, немов пружина,
не спинишся ніяк.

Не глянути б у вічі,
проскочити б...
Але ж:
товариш на узбіччі,
товаришеві зле!

Колега поза грою.
Спинися, далебі!
Це ж поки що не кров'ю
ділитися тобі.

Спіткнувся вітер стрічний,
дмухнув димок з-під шин.
...Парує
на узбіччі
розхлюпаний бензин.




www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=13285
Attachment: 4682052.jpg (13.5 Kb) · 5971306.jpg (4.0 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Нд, 10.02.2013, 23:45 | Message # 3
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Олексій Ганзенко



Завада.


Зі збірки СМІШКИ

Під’їздить до перехрестя
Надпотужний КрАЗ.
– Ану глянь, – водій говорить
Пасажиру, – в нас
Там нема завади справа?
Той: – Немає, їдь.
Коли: Трах!.. Торох!.. Навколо
Шум і гам стоїть…
– Боже мій! – Водій аж стогне. −
Ти ж казав: – гони!
Пасажир: – Коти спокійно
Та не пудь в штани!
– Ти либонь з кебети з’їхав!
Що це за бравада!?
– А хіба ж бо „Запорожець”,
То для нас завада!?




www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355649
Attachment: 5844516.jpg (10.3 Kb) · 4570671.jpg (10.0 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Нд, 10.02.2013, 23:48 | Message # 4
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Дмитро Юнак



Балада про шофера.

(радіоп’єса)


Дійові особи: Ведучий, шофер, дружина шофера, син, незнайомець, дружина незнайомця, лікар, рекетир, бізнесмен, далекобійник, водій автобуса, автор.


Шукає місяць золотим промінням,
Де плаче сич у плетиві озер…
Та раптом на шляху…
(вчувається потужне гудіння автомобіля)
В далекий рейс то вирушив шофер.

На фоні: тихо звучить мелодія «Пісні шофера»

Ведучий:
Співає пісню з шинами дорога,
Біжить назустріч поцілунок фар,
Обіч шляху, немов би осторога,
Стоять тополі тінню яничар.

Блищить асфальт на випуклій дорозі,
Химерним світлом очі усипля.
А перед ним – кохана на порозі,
В щасливу путь його благословля.

(На фоні: тривожна мелодія)

Струнка статура, ніжно-сині очі,
А на руках – первісток-немовля:
Шоферська доля вийшла серед ночі,
Своє кохання Небу довіря.

Дружина шофера:
(На фоні:грає тривожно скрипка)

Могутнє Небо і зоря-сестрице,
Даруйте щастя милому в дорогу.
Місток-веселка, літня громовице –
Прийдіть і ви йому на допомогу.

Мій ясний місяцю, золотавим рогом,
Будь ласка, розгони над ним біду
І покажи безпечнішу дорогу.
Я з сином теж слідом за ним піду.

Шановна доле, будь же милосердна:
Моє кохання шляхом проведи.
Нехай біда велика, як Говерла –
Ти відведи дорогу від біди.
(Пауза: віє вітер, гримить громовиця)

А закінчується:

Автор:
(На фоні: ніжна мелодія, насичена оптимізмом)

Хай же сонце освітить вам долю,
Збереже від пітьми оберіг.
І лани золотистого поля
Принесуть коровай на поріг.

Хай земля надихає вам силу,
Вірним серцем освячений зліт.
І моє благодатнеє слово
Захистить вас від лиха і бід.

Хай вам щастя зорею іскриться,
Вірним серцем освячений зліт.
А колись, по весні, хай присниться
Мого серця далекий привіт.
(Пауза)

Ведучий:
Хмаринками літа спливли водою.
На відпочинку вже шофер.
А скроні й тім’я сивиною
Мов сріблом, вкрилися тепер.
Ведучий:
(На фоні: звучить мелодія пісні «Вітер за кабіною носиться…»)
Відболіла осінь журавлями,
Відцвіла вже сяйвом хризантем.
Під сьома осінніми вітрами
Золотом відплакав старий клен.

В небі сонце свічкою світило,
Пробивало ледь густий туман.
А під кленом,що розкинув крила,
Думу думав сивий ветеран.

Пам’ять знов з асфальтом шепотіла,
І дощем змивала пелену.
Повела КамАЗи по Сибіру,
Підіймала на «захарі» цілину.

Їхала вночі на перевали,
В ті степи, де не літав і птах:
Йшов туди, куди дороги звали,
Та Вітчизна вказувала шлях.

Шумить асфальт для нього без упину,
А пам»ять знов жариною пече,
Як тільки вчує запахи бензину.
Нікуди вже від цього не втече.

Колего мій, не забувай дорогу!
В твоїм житті – великий зміст.
І з гордістю, до вічного порогу
Носи ім’я святе – АВТОМОБІЛІСТ!



Attachment: 5340111.jpg (10.7 Kb) · 9321048.jpg (16.6 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Нд, 10.02.2013, 23:52 | Message # 5
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Леонід Кльосов



Спасибі


Ще село дрімає з ночі,
В надсвітанковій зорі.
Ти біжиш, промивши очі,
Ген до ферми на горі.

Треті півні відспівали,
І дійниці загули.
День робочий розпочали
Всі доярки у селі.

У дійниці струмок білий,
„Дзень та дзень,
І хлюп та хлюп".
День у день бідони білі,
На молокопункт везуть.

На машині жовто-синій,
Написали: „Мо-ло-ко".
За кермом у тій машині
Їде шофер Володько.

Ми гукаєм: „Добрий ранок!"
(Бо ми знаєм Володька).
Він везе нам на сніданок,
В дитсадочок молока.

Ой, спасибі за сніданок,
За смачненьке молочко.
Що працюють спозарання
Доярки і Володько.
1964 р. м. Баштанка.


http://virchi.narod.ru/poeziya/klosov-veselka.htm#spasiby

Attachment: 6882934.jpg (4.5 Kb) · 2545539.jpg (9.7 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Нд, 10.02.2013, 23:57 | Message # 6
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Володимир Базилевський

ПРИГОДА

Все сталося якось нагально:
він скочив навпроти й завмер.
І різко натиснув на гальма
лукавий проноза-шофер.

Потер свою голову лису,
рукою провів по щоці,
нахмуривсь – оце дожилися:
уже самовбивці-зайці.

А заєць завмер на асфальті,
коли ж поспішив чоловік,
здалося – поглянув несхвально
і злякано кинувся вбік.

Ріллею помчав без оглядки,
як пращур його від орла.
Дірява затула посадки
ніяк захистить не могла.

Напевно, він сам розумів це:
присів, мов отямився враз...
В сусіднім селі Розумівці
ревів з репродуктора джаз.

І можна б принишкнуть за лісом,
коли б через степ – навпрошки.
Та поряд гриміло залізо –
«Ікаруси» й грузовики.

Піднявши локатори-вуха,
він власний обнюхував слід.
І довго розпачливо слухав
горластий знервований світ.

Маленький дивак зизоокий,
о, як він сумирно притих
в отій борозні неглибокій,
відкритій для добрих і злих!
Ми знову на обрій помчали,
у далеч, від сонця рябу,
засвідчивши силу металу
й безсилля своє чи ганьбу...


http://virchi.narod.ru/poeziya/bazilevskiy.htm#prygoda

Attachment: 2968699.jpg (4.2 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Пн, 11.02.2013, 00:04 | Message # 7
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Ольга Берггольц

Ленинградская поэма


(уривок)

О да - иначе не могли
ни те бойцы, ни те шоферы,
когда грузовики вели
по озеру в голодный город.
Холодный ровный свет луны,
снега сияют исступленно,
и со стеклянной вышины
врагу отчетливо видны
внизу идущие колонны.
И воет, воет небосвод,
и свищет воздух, и скрежещет,
под бомбами ломаясь, лед,
и озеро в воронки плещет.
Но вражеской бомбежки хуже,
еще мучительней и злей -
сорокаградусная стужа,
владычащая на земле.
Казалось - солнце не взойдет.
Навеки ночь в застывших звездах,
навеки лунный снег, и лед,
и голубой свистящий воздух.
Казалось, что конец земли...
Но сквозь остывшую планету
на Ленинград машины шли:
он жив еще. Он рядом где-то.
На Ленинград, на Ленинград!
Там на два дня осталось хлеба,
там матери под темным небом
толпой у булочной стоят,
и дрогнут, и молчат, и ждут,
прислушиваются тревожно:
- К заре, сказали, привезут...
- Гражданочки, держаться можно...-
И было так: на всем ходу
машина задняя осела.
Шофер вскочил, шофер на льду.
- Ну, так и есть - мотор заело.
Ремонт на пять минут, пустяк.
Поломка эта - не угроза,
да рук не разогнуть никак:
их на руле свело морозом.
Чуть разогнешь - опять сведет.
Стоять? А хлеб? Других дождаться?
А хлеб - две тонны? Он спасет
шестнадцать тысяч ленинградцев.-
И вот - в бензине руки он
смочил, поджег их от мотора,
и быстро двинулся ремонт
в пылающих руках шофера.
Вперед! Как ноют волдыри,
примерзли к варежкам ладони.
Но он доставит хлеб, пригонит
к хлебопекарне до зари.
Шестнадцать тысяч матерей
пайки получат на заре -
сто двадцать пять блокадных грамм
с огнем и кровью пополам.
...О, мы познали в декабре -
не зря "священным даром" назван
обычный хлеб, и тяжкий грех -
хотя бы крошку бросить наземь:
таким людским страданьем он,
такой большой любовью братской
для нас отныне освящен,
наш хлеб насущный, ленинградский.


blokada.otrok.ru/poetry.php?t=25

Attachment: 5247938.jpg (10.3 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Пн, 11.02.2013, 00:13 | Message # 8
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Бровченко Володимир



РОЗПОВІДЬ ВАРШАВСЬКОГО ШОФЕРА


Весела «Волга» зранку на колеса
Мотає суєту варшавських вулиць.
Шофер в малім люстерці перед себе
Читає усмішки і очі:

- Я вже старий. І мучений, і битий.
Всього було – і доброго, і злого.
Дозволите – вам, людям з України,
Переповім, як я воскрес із мертвих…

Нас три доби вже гнали по етапу,
До іншого концтабору, казали.
Колона смертників різноплемінна
Щодень, що час все меншою ставала.

Ми падали, знесилені й голодні,
І вже й до смерті ставились байдуже,
Бо черги автоматні пунктуально
Назавжди нас до шляху пришивали.

І я упав… Вже, чую, костомаха
Над головою клацнула залізом.
Стоїть і жде чогось, і важко диха.
А в мене – все життя перед очима,
І мисль одна: такий кінець, як іншим…

Враз від землі мене щось відриває
І палить вухо спраглими словами,
Я чую українську мову: «Дядьку…
Уб’ють… Іди чи хоч повзи як-небудь…

Візьми, гризи оцю черству шкурину…»
З-за пазухи солдатської сорочки
Дістав той чоловік подобу хліба
І дав мені кістлявою рукою,
Таврованою номером зеленим…

Сплелись руками, йшли… Пливли… Летіли…
А смерть собі поклацала все далі,
Подумавши: нехай, до вас пізніше…
Та вижив я, дійшов-таки додому.
І вже не знаю, де той хлопець дівся,
Що врятував шкуриною святою.
Востаннє зустрічав його в Дахау…

Один із нас на задньому сидінні
Тривожно слухав. Зблід, як місяць ранком,
І попросив машину зупинити.

Єдине мовив: «Здрастуй, дядьку Яне».
На тротуар розкрились дверцята.
А люди зупинились… Що за диво?
Мужчини обнімаються і плачуть,
Засукують рукава і читають
Старі, як рани, тавра-номери…
Ми того вечора пили вино з шофером
За добрий світ і за шкуринку хліба.


www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=12847

Attachment: 7930343.jpg (12.4 Kb) · 6830633.jpg (12.3 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Пн, 11.02.2013, 00:18 | Message # 9
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Ліна Костенко



Люблю чернігівську дорогу


Люблю чернігівську дорогу –
весною, влітку, восени.
Там досі моляться Стрибогу
високі в сонці ясени.
Дівчата ходять, мов княгині.
Цвітуть смарагдові .луги.
Русявокосі Берегині
позолотили береги.
Там переходять шлях уповні.
Під осінь в кожному селі
немов димки димлять жертовні -
копають люди картоплі.
Бори стоять, такі соснові!
Ведмедів бачать уві снах.
Вінки цибулі бурштинові
там висять просто на тинах.
Від магістралі за два метри,
уся закутана в що є,
сидить бабуся, як Деметра,
у відрах моркву продає.
Шофер гальмує мимоволі,
стоять колеса в шелюзі, -
несе хтось яблука в приполі,
несе хтось груші в картузі.
І знову мчиш, як метеор ти.
І довго світяться в душі
оті розкішні натюрморти
уздовж доріг на спориші...


Attachment: 6733079.jpg (10.7 Kb) · 4120975.jpg (4.4 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Пн, 11.02.2013, 00:26 | Message # 10
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
ВІТАННЯ ДО ДНЯ АВТОМОБІЛІСТА:

«Мужу»
Автомобиль – твоё призванье,
Ты на дороге – просто ас.
Тебя, мой муж, хочу поздравить
Я с днём водителя сейчас.

Тебе в дороге я желаю
Беды и пробок не встречать.
Тебе пусть ангел помогает
Всегда до дома доезжать!

«Брату»
Прими, братишка, поздравления –
Ты за баранкой столько лет.
В порядке скорость и сцепление,
Проблем с машиной просто нет.

Пусть путь-дорога радость дарит,
Благоволит к тебе судьба.
И жизнь с лихвою пусть одарит
Удачей и добром тебя!


«Другу»
Автомобиль – твоё второе «я»,
Не можешь жизни без него представить.
И в этот день хочу, мой друг, тебя
Я с праздником водителя поздравить.

Пусть будет хорошо всё на пути,
Не будет оснований волноваться,
Желаю тебе цель свою найти
И к сроку до неё всегда добраться!


«Папе»
Тебя, папуля, без руля
Почти не представляю.
И с днём водителя тебя
Сегодня поздравляю.

Всегда пусть безупречным ход
Твоей машины будет.
Беду пусть ангел отведёт,
Комфорт в пути пребудет!


«Таксисту»
Кто знает все и обо всем?
Таксист – такая уж работа!
Он и прокатит с ветерком,
И выполнит заказ в два счета.

Дружище, праздник у тебя!
Желаю денежных клиентов,
И чтоб тебе дала судьба
Побольше радостных моментов!


«Шоферу»
Что там, за поворотом?
Куда петляет жизнь?
Взгрустнет, быть может, кто-то,
Но ты, шофер, держись!

Твой праздник отмечаем.
Ключом пусть радость бьет.
И от души желаем
Успехов круглый год!


«Брату»
Твои глаза горят, как фары,
Когда сидишь ты за рулём.
Тебя, мой брат, хочу поздравить
С водителя прекрасным днём.

Тебе желаю на дороге
Весь список правил соблюдать,
Умерить скорость в рамки нормы,
И штрафов кучу не хватать!


«Коллеге»
Героем стать крутого автопати –
Ведь это сущий для тебя пустяк!
И на работу запросто прокатишь,
Поднимешь настроенье просто так!

Пусть, звонким радуя тебя сигналом,
Летит навстречу светлая мечта!
Чтоб спутницей твоей навеки стала
Любовь и неземная красота!

«Сыну»
Проводишь за рулём часы,
В пути ты – настоящий ас.
Тебя хочу поздравить, сын,
Я с днём водителя сейчас.

Желаю доброго пути,
Чтоб правила не нарушал,
Чтоб не подвёл автомобиль,
И ангел всюду охранял!


«Любимой девушке»
Ты водишь машину красиво,
По правилам ездишь всегда,
Тебе и парковка по силам,
Любой разворот – не беда.

Любимую я поздравляю
Сегодня с водительским днём.
Пусть ангел от бед сохраняет,
Машина пусть не подведёт!


«Сестре»
Ты за рулём уверенно сидишь
И с лёгкостью машиной управляешь,
И даже если очень ты спешишь,
То правил никогда не нарушаешь.

Тебе хочу сегодня пожелать,
Сестрёнка, в день водителя прекрасный,
Проблемы на дорогах не встречать,
Пусть добрым будет путь и безопасным!


«Дочери»
Ты за рулем сидишь привычно,
Вожденье – только на отлично.
«Вот это клевая девчонка» -
Летит восторженно вдогонку.

Дочурка, темпов не сбавляй,
Всех нас и дальше впечатляй.
Уверенности на все сто –
Будь лучшей на своем авто!


«Дяде»
По дорогам, магистралям,
Разъезжаешь без труда.
Дядя мой, я поздравляю
С днём водителя тебя.

Пусть машина верно служит,
Никогда не подведёт,
Правила пусть не нарушив,
К сроку точно довезёт!


«Тестю»
Мне с тестем несказанно повезло –
Коль с вами отправляемся в дорогу,
Авто «в ажуре», просто нету слов,
И стиль вожденья впечатляет многих!

Пусть за баранкой будет день за днем
Всегда, во всем сопутствовать удача.
Авто пусть мчит вас резво с ветерком,
Все будет только так, а не иначе!


«Маме»
С днём водителя поздравить
Маму я хочу свою.
Пусть в дороге охраняет
Ангел «ласточку» твою.

Будет пусть твой путь спокойным,
Стороной пройдёт беда,
И зелёным светофоры
Освещают путь всегда!


«Мужчине-водителю»
Ревёт мотор, как тигров стая,
И мчится «ласточка» твоя.
И вот, сегодня поздравляю
Я с днём водителя тебя.

Удачи на пути желаю,
Проблем, заминок не встречать,
И всюду к сроку успевая,
Свод правил строго соблюдать!


«Любимому»
Ты машину свою знаешь,
Словно сам её собрал.
По дорогам рассекаешь,
Будто профессионал.

Поздравляю я, любимый,
С днём водителя тебя.
Пусть твой «конь» неукротимый
Не подводит никогда!


«Дальнобойщику»
Стелется дорога серым полотном,
Радио поет о чем-то задушевном.
Дальнобойщик в рейсе – значит, все путем.
Подсобит, подбросит – парень он душевный.

Автомобилисту в праздничный денек
Пожелать хочу удачи и здоровья.
Только самых легких и простых дорог,
Жить с надеждой, верой и большой любовью!


«Другу»
Мой друг, тебя поздравить – дело чести.
Ты за рулем, как за штурвалом ас!
Поэтому скажу без всякой лести:
Твое вожденье – просто высший класс!

Ты в этом деле профи, без сомнения!
И мчишь вперед, не ведая тревоги.
И скрыть никто не может восхищения,
Как если б был ты королем дороги!


«Мужчине»
Собой доволен и уверен,
Не раз дорогою проверен.
Ты за рулем – шикарный мэн,
Для женщин – просто супермен!

Пусть мчит авто вперед, к мечте,
Ведь стоит только захотеть,
Все сбудется, к чему стремишься
Все будет в жизни, чем гордишься!


«Женщине-водителю»
Царит комфорт в твоей машине,
В пути ты – настоящий ас.
И на зубок ты заучила,
Где тормоз прячется и газ.

Я в день водителя желаю
Тебе счастливого пути.
Когда и где б ты не бывала,
Пункт назначения найти!

«Сыну»
С днем водителя, сынок –
Этот праздник твой по праву.
Близок путь или далек,
Право, водишь ты на славу!

Только доброго пути,
Лишь хороших приключений!
Счастье главное найти
И больших достичь свершений!


«Дочери»
Я в день водителя желаю
Любимой доченьке своей,
Чтобы проблем не возникало
В пути для «ласточки» твоей.

Чтобы верою служил и правдой
Урчащий радостно мотор.
И чтоб на перекрёстке каждом
Светил зелёным светофор!


«Мой дядя – автогений»
Во всем, что связано с авто,
Мой дядя – гений, это точно!
Не может ездить так никто -
Домчишь куда угодно срочно!

Пусть никогда автомобиль
Тебя не подведет в дороге,
Пускай на все хватает сил,
Ведь впереди путей так много!


«Сестре»
Ну, сестренка, ты водила!
Несказанно удивила!
Я тебя поздравить рад,
Ты достойна всех наград!

Там где ты, царит кураж,
И вокруг – ажиотаж.
Ты за рулем? Вопросов нет!
Словом, мой тебе респект!


«Тете»
Такая тетя всем на зависть –
Ведь за рулем не первый год!
Затмила писаных красавиц,
А сколько видела красот!

Всегда пусть дарит настроенье
Тебе дорога лишь отличное,
Приятных много приключений
И истинное счастье личное!


«Тёте»
Я в день водителя желаю
Любимой тётушке своей
Проблем в дороге не встречая,
До цели доезжать своей.

Пусть добрым путь всегда твой будет,
Зелёным светофор горит,
Пусть ангел вечно с тобой будет
И от беды тебя хранит!


www.greets.ru/hol/denauto/voditelyam/

Attachment: 4639492.jpg (9.2 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Пн, 11.02.2013, 00:29 | Message # 11
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Поздравления водителю в стихах

Сильные духом и сильные телом,
Мчитесь по трассе вы быстро, умело.
Правил дорожных вы много знаете,
Друг друга с праздником вы поздравляете.
Желаем побольше особенных дней,
Нежной любви и верных друзей,
Радость и счастье горят пусть в тиши,
И огонек не потухнет души!

***
Не каждый может дома усидеть,
Тебя всегда влекли пути-дороги.
Ты за рулем машины – как на троне,
Так трассу любят лишь немногие.
Ты выбрал работу непростую,
Она для тех, кто мужествен, свободен.
С Днем автомобилиста поздравляем,
Пусть бог хранит, как говорят в народе.

***
В дороге Вы полжизни провели,
Не раз в пути другим Вы помогли,
Для Вас машина, как друг верный,
Послушный, кроткий, неизменный.

Мы в этот теплый день осенний
Вам пожелаем много радостных мгновений,
Чтоб впереди всегда горел зеленый свет,
Прожить счастливо Вам до сотни лет.

***
Ну, друзья, гуляем вместе!
Нынче праздник всех водил!
День того, который ездил
Втрое больше, чем ходил!

Так живи легко и просто!
Веселись, цвети, толстей!
Плюс следи за задним мостом
И коробкой скоростей!

Выпьем больше, чаще, дальше,
Чтоб крутилось колесо,
Чтоб залить с утра пораньше
Как тосол, так и рассол!

***
Сколько их, за баранкой шоферов,
На дорогах родимой Земли,
Одолевших и долы, и горы
По снегам, по воде и в пыли?
Сколько их? Бесконечные грузы,
Бесконечные ночи без сна.
Труд для них - уже никак не обуза,
Труд для них - долгих трасс новизна.
И другого им просто не надо
Даже если любимые ждут.
Дорогие вы наши ребята,
Дай вам Бог только светлых минут.
Сохрани вас судьба и надежда,
И веди вас стремленье одно:
Оставаться такими, как прежде,
Делать то, что давно решено.

***
С КАМАЗом, другом верным,
Ты в рейсе день и ночь,
Ты водишь длинномеры,
Доставишь груз точь в точь.

На свой шоферский праздник
В дороге ты опять,
Но мы душой с тобою,
Брат, будем поздравлять!

***
По проселочной дороге и шоссе
По равнине и по серпантину –
С легкостью освоишь трассы все,
Лишь заправиться бы впрок бензином.

Автомобилисту путь – как дом.
Что руля надежней в этой жизни?
Эх, приятель, что ж, давай нальем,
Пусть шампанское на праздник брызнет!

***
Сегодня в праздник, день веселый,
Особо выделить хотим
Инструкторов из автошколы,
Спасибо всем, кто нас учил!

***
Автотранспорт в жизни нашей -
Всякий знает: очень важен.
Поздравляем всех, кто с ним
Связан неразрывно
Пожелать им всем хотим
Трасс всегда счастливых,
И здоровья, и тепла,
И любви любимых,
Чтоб судьба не подвела,
Чтоб невзгоды - мимо.


Attachment: 4474050.jpg (9.4 Kb)


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Пн, 11.02.2013, 20:44 | Message # 12
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Сергій Ребус - "Пісня про дальнобійника Валерія Григоровича", трейлер до сериала Дальнобійники-2.



... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Пн, 11.02.2013, 20:46 | Message # 13
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Монолог шофёра. Р.Рождественский



... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


virchi    Date: Пн, 11.02.2013, 20:52 | Message # 14
    ПРОФІЛЬ

Надіслати приват

Не в мережі
Група:
Адміни
 
Повідомлень:
1704
Марк Бернес

Песенка фронтового шофёра




Через горы, реки и долины,
Сквозь пургу, огонь и черный дым
Мы вели машины,
Объезжая мины,
По путям-дорогам фронтовым.

Эх, дорожка фронтовая!
Не страшна нам бомбежка любая,
Помирать нам рановато —
Есть у нас еще дома дела.

Путь для нас к Берлину, между прочим,
Был, друзья, не легок и не скор.
Шли мы дни и ночи,
Было трудно очень,
Но баранку не бросал шофер.

Эх, дорожка фронтовая!
Не страшна нам бомбежка любая,
Помирать нам рановато —
Есть у нас еще дома дела.

Может быть, отдельным штатским людям
Эта песня малость невдомек,
Мы ж не позабудем,
Где мы жить ни будем,
Фронтовых изъезженных дорог.

Эх, дорожка фронтовая!
Не страшна нам бомбежка любая,
Помирать нам рановато —
Есть у нас еще дома дела.


... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
 


  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:



 
     
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz