Щирий Ваш заклик! Почуття змішані: то піднесення і віра у те, що нам вдасться подолати цей режим, то сумніви і зневіра... Але це таке випробування, тому сумніви треба гнати подалі від себе. Вірю, що Бог нас не залишить!
Жахливі події тієї моторошної ночі сколихнули не одного українця... Соромно за таких воїнів, які без краплі жалю кинулися, як ті пси, виконувати команду своїх хазяїв... Не для цього їх народили і ростили їхні матері. Проникливий і щемний вірш.
Влучна іронія. Соромно за таких *пташок*, що сліпо виконують команди своїх ситих господарів і лупцюють ні в чому не винний народ, що вийшов на Майдан, щоб відстояти свої права.