Шановна пані Катерино. Я поважаю Ваші слова і розумію їх. Дай Боже щоб хоч хтось так само мене розумів. Мені неприємно, що Ви перекручуєте мої слова (ХІБА Я КАЗАВ, ЩО В НАС НЕМАЄ ПРОБЛЕМ І ПУТІН НЕ ВВОДИВ ВіЙСЬКА?) ПРОСТО МЕНІ ЗДАЛОСЯ, ЩО ВАШ ВІРШ ЗАГОСТРИВ ПРОБЛЕМУ. Добре я помиляюсь. ВИБАЧТЕ, не ображайтесь на юного дурня. Дякую за увагу, все ще надіюсь від Вас на розуміння. Я не ворог. Я не підтримую тиранів. Я просто ще живу і вчуся жити. Молімося разом за Україну! (можете не відповідати на цей коментар - я зрозумію).
Я вже боюся критикувати, щоб нікого не образити. Якщо хочете допомоги - самі допоможіть своїм словом іншим. Ми всі аматори у поетичній майстерності. Давайте допомагати одне одному разом. Головне терпіння. А зміст вірша - сподобався душевністю. Дякую.
Не хочу з Вами сперечатись. Просто потрібно толерантніше, з повагою відноситись один до одного як українця. Для мене немає "російськомовного" українця, а є або українець (байдуже якою мовою він розмовляє в побуті) або росіянин ! А ми поети (вибачте можливо Ви мене не вважаєте поетом) повинні разом згуртовувати, єднати весь народ своїми творами. Але біда в тому, що ми самі не можемо згуртуватись... Більше в ПП.
Дуже дякую пані Катерино за коментар. Мене ображають не слова, А МОВЧАННЯ ТА ІГНОРУВАННЯ! Починаю запитання з "ЧИ", а не "ЩО" тому, що життя триває і ЛГ неначе на роздоріжжі - "чи варто" далі так жити? Що маю завдяки цьому життю (втомленому, скованому, зляканому, праведному)! "Вічно молодий" це не феномен, а переносне значення... Все одно дякую за розуміння. Радий Вашому слову! Пробачте, що не так. До речі сьогодні прощена неділя...
Кажуть - риба гниє з голови... А починати розбудову, піднімати країну з колін потрібно починати з низу, із себе! Простягнімо руку допомоги одне одному. Я думаю щоб закликати до єдності самому потрібно вміти єднати... Ось такі вірші цьому сприяють...