Можливо і витвори, а можливо і вірші в перекладі. Не на злобу дня, а для пролиття світла. Правильно поставлене запитання - ключ до прекрасної відповіді Дякую за коментар
В житті буває дуже важко То дощ, то вітер, то мороз І тінь впаде, і сніг так рясно Як бути серед тисяч гроз? Погляньте на співочу птажку: Вогонь весни в душі не згасне Хай гріє Вас завжди любов!
Дякую за вірш. Ще хотів зауважити, що там в ті роки форсування р. Дніпра та звільнення Києва було дуже кривавим... Відомо, що звільнення столиці України 1943 року було приурочене до 26-ї річниці Жовтневої революції. Аби виконати побажання Сталіна, тодішні воєначальники загубили сотні тисяч людських життів, але наказ головнокомандувача виконали. А взагалі Оцінки кількості загиблих різняться між 1,7 та 2,7 млн.
Хитрий вірш і закінчення мені подобається - все на своєму місці, і там саме підходить, що "вже" колись хотілось, останній рядок по розміру розкладений в діалозі, але розмір дотримано (11). Хіба що забагато в такому маленькому вірші однакових сполучників "і", можливо замінити якось на "та", "так"? А загалом я приємно здивований. молодець.
Я не поділяю Вашої думки. Слово добра замінене на поняття занадто чисті та такі, що світять, освітліють тьму, крилами душі.... Але водночас дуже дякую за підтримку. Добре було б якби серед людей не існувало примар. Всього найкращого!
Все правильно, так і розуміти. Давайте продовжимо роздуми: Це мова символів. Мова йде про людей, добрих людей, а точніше примари добра. Добрі справи не помічаються, а от за зло довго виношують план помсти, зневажають... Це вірш про розчарування в людях. ЛГ скільки б не старався, все одно приречений бути самотнім... Багато хто не вірить у безкорисливість справжнього добра. Людям легше звикнути, що світ жорстокий, ніж почати його робити кращим. Тому тут розповідається про Добряків як про примар... Дякую за увагу.