Може, й досить… Кує зозуленька своє, Заглянувши в весняну просинь... Гніздо, зозуле, де твоє? Уже ось літо, скоро осінь… Та де там, горенько моє, Щоразу знову волі просить І все літає, все кує Про сонце, море і кохання... Усю округу обліта Щодень ця птаха, легко зрання І зараз їй не до гнізда. Усім розкаже, розмалює, Які у неї скрізь діла І все кохання превалює, А побут - раз і обійшла. Отак розкИдує думками, А яйця гріються в гнізді… Та ні, не рідними батьками, А крила й грудоньки чужі. ************************ Мораль не важко розгадати Цієї байки чи брехні, Щоб лад крутився біля хати Тра гарувати день при дні. Поменше слів, побільше діла, Без тріскотні і барикад, Дивись, робота закипіла, А вся країна, наче сад.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
