Так само звертаюсь до всіх (не адресую сказане Вам!): А ще потрібно самому вміти просити пробачення. Щодня питати У СЕБЕ - а що я зробив для того, щоб світ став кращим? Мені здається, що не можна когось навчати жити, потрібно ВЛАСНИМ ПРИКЛАДОМ показувати правильний шлях життя...
"..Лиш любов і воно..". "воно" мабуть опечатка "вино" але , вибачте не зрозумів. Багатослівність виявляє натуру, сказане чітко окреслює реальність із усіма її окрасами та потворствами. А часто у це не хочеться вірити... Таке воно це життя. Дякую за вірш.
Живіть обдумано та мудро, в любові, мирі та добрі. Не буде чисто там - де брудно. Чи друзів там - де вороги... Чи варто жити без геройства? Чи варто вмерти слабаком? Розтасувати всіх по зросту? Сховати серце за замком? Біда не в тому що тирани. Стріляли в "сотню із небес". Біда у тім, що ми зарано. На негараздах ставим хрест.