 | Ти прости мені рідна матусю, Що поранив серденько твоє, Я від кулі упав, не вернувся, Колись знову зустріну тебе.
До тих пір буду в снах оживати, Ти мене у поля поведеш, Будем маки червоні зривати, Ці кровинки ти в хату внесеш!
І поставиш он там на покутті, Де Марія й Син Бога- Христос, Він життя відмолив на розп’ятті, Щоб я жив і тут маком воскрес!
Я цвістиму в пшеничному полі, На широких просторах землі, Рідна мамо не плач , ми на волі! Заспівай колискову мені.
|