Іди вперед ненько Україно. З гнітучої виходь пітьми. Ти в тяжку годину. Здобула волю в кровавій боротьбі. Не час ще зупинятись. Дуже свіжа біль. Відновлення справедливості і гуманності. Лежить на верховенстві панів. За звіряче людське катування. За сльози матерів і страждання. Є вища сила покарання. Якій немає ніде протистояння. Небесна сотня полеглих соколів. Незаліковані душевні рани. Це взірець квітучих років. Про які мріяли герої майдану. Еднайтесь сестри і брати. Ми ж одна сім'я. Наші крила незламної мети. Україна матінка в нас одна.
Глибокі думки, іскристі слова у Вашому творі, але Ви, напевне, помилково виставили його у категорії вірші, бо твір більше схиляється до прози. Розумієте, не все те, що записане в стовпчик називається віршем, може, це у Вас такий вільний стиль...
Я більше схиляюся до думки, що це вірш, але ритм та форма потребує доопрацювання. Слава Україні!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.