Тема прекрасна, бо кохання вічне, вічне ж бо життя... Але вірш зовсім слабкий... Хвалите одне одного на кожному кроці за школярські вправи... Для чого?.. Тільки шкодите... І собі, і комусь... Ні відповідальності перед словом, ні вимогливості до себе й до інших... На голому місці ніщо не росте... Без праці, старанливості та душевної напруги нічого не вийде... Пишете за принципом: хлопці, дамо три норми за зміну?..
Я мав на увазі, що треба шліфувати й шліфувати... Кожну строфу і кожен рядок... Тільки тоді буде прекрасно, Миколо... Мені подобається твоя наполегливість...