Пн, 04.11.2024, 20:20
Меню сайту
Категорії каталогу
Росіцький Володимир [4]
Тарас Кривецький [11]
Никитюк Наталія [7]
Голоюх Вікторія [2]
Pushok [69]
Барвінська Тетяна [15]
Пелехата Ольга [10]
Світлий Василь [177]
Шляхтін Юрій [7]
Артюніна Анастасія [13]
Насипаний Віктор [388]
Гафтко Степан [23]
неАнгел [13]
Нестерова Мілена [8]
Лілія [200]
Гончар Іван [23]
В'ячеслав [6]
Семенко В'ячеслав [10]
Харитонова Олеся [1]
Опитування для Вас:
Прочитавши вірш чи прозовий твір, коментар...
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Тернопільщини категорії та розділи української поезії, українська проза Pushok
 

Безнадійний

Безнадійний

 

Де ж голуб мій? Чому не прилетів?

Мене ти все провідував, щоднини.

Лежу я тут прикутий, в самоті.

Тебе нема і пізня вже година.

 

О ця хвороба. Чи близенько смерть ?

Проводжу у самому пеклі ночі.

Та спокій дай мені «нечистий» - геть,

До темноти ще не привикли очі.

 

Весь день вдивляюсь тільки у вікно,

Візьме той пташок мою душу в небо.

Але ж нема. Чекаю все одно,

Побачити в останнє його треба.

 

Я безнадійний, ліку вже нема,

І медик все сказав мені у вічі:

«Лише молитва, єврики дарма,

Хай дома рідні підготують свічі».

 

Останню жилку тягне з мене біль,

Холоне тіло. Вже прийшла хвилина,

Холодна скоро стане і пості́ль,

Зміню я ліжко це на домовину.

 

Темніє. Застигає в жилах кров,

Ну все, боротися немає сили.

Та що це? Чую гуркіт у вікно,

Мій голуб є. Тож, разом полетіли…

 


Додав: Pushok (28.07.2011) | Автор: © Стефанець Андрій
 
Розміщено на сторінці: Pushok

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1873 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 18
avatar
1 Abigel • 23:34, 28.07.2011 [Лінк на твір]
Вірш зачіпив... Гадаю, що Ви правдоподібно зобразили ситуацію, коли людина безнадійно хвора. Думки, відчуття ліричного героя, - все так тонко, глибоко. Ви взяли на себе СМІЛИВІСТЬ узятися за таку тяжку тему й, по-моєму, у Вашому творі вона звучить досить достойно. А голуб - це хто? Янгол? Чи просто голуб?
avatar
3 Pushok • 09:37, 29.07.2011 [Лінк на твір]
Голуб - це, пані Марійко, птах який провідував ЛГ в тяжкі дні,і здається розумів біьше як ніхто. Це свого роду пташка прислана з "небес" щоб закінчити страждання хворого, та забрати душу його до світлого царства. Ось така була задумка.
Дякую дуже, за те що перейнялися, та зрозуміли.
avatar
правда...а відтак - моторошно...
avatar
4 Pushok • 09:40, 29.07.2011 [Лінк на твір]
Але ж це, реалії життя. Таких людей безліч. Дякую що читали.
avatar
5 stuhiya • 13:24, 29.07.2011 [Лінк на твір]
І справді "застигає в жилах кров" і затамовується подих.Здається,кожен, хто читає ваш твір на собі приміряв чорну сорочку смерті,а кожне відчуття це краще ніж байдужість.Мені вірш сподобався,захотілось цінувати кожну хвилинку життя і людей,що тебе оточують.Дякую.
avatar
8 Pushok • 18:24, 31.07.2011 [Лінк на твір]
І Вам дякую, що поділяєте мої переживання. Світлих Вам днів, хороших друзів та натхнення до життя. З повагою Андрій. :)
avatar
6 Asedo1949 • 18:53, 29.07.2011 [Лінк на твір]
Вірш супер!!! Емоції зашкалюють. Серце невгамовно б'ється, душа в п'ятках, а очі шукають ще,ще! respect hands hands hands hands hands
avatar
9 Pushok • 18:29, 31.07.2011 [Лінк на твір]
Пані Катерино, коли вірш був написаний, я прочитав його з "особливою" інтонацією людині яка хотіла його почути. По закінчинню, побачив сльози у очах... І тепер довго ввагався, чи показувати його ще комусь. Дякую що не відвернулися.
avatar
7 kiv-als • 11:22, 30.07.2011 [Лінк на твір]
Дуже важка тема,Андрію,про яку ніхто не хоче говорити.Але як не крути,нікого вона не мене.Сміливо,хоча дійсно трохи моторошно. hands hands hands
avatar
10 Pushok • 18:32, 31.07.2011 [Лінк на твір]
Дякую Ярославе, це справді важливо знати про такі речі, і памя'тати про кожен день який нам дарує Бог.
avatar
11 Beatus • 08:25, 02.09.2011 [Лінк на твір]
Тема справді вельми серйозна...
І торкатися її поверхово не бажано...
Всьому свій час...
avatar
12 Pushok • 08:28, 02.09.2011 [Лінк на твір]
Пане Іване, важко боротися з думками про це, і не сказати. Стільки реальності навколо. Дякую за коментар.
avatar
13 InhearT • 09:15, 02.09.2011 [Лінк на твір]
сильний вірш..пронизано вірою та жагою до життя... hands hands
avatar
14 Pushok • 19:32, 02.09.2011 [Лінк на твір]
Дякую. Приємно що читаєте.
avatar
15 Lilafea • 20:20, 02.09.2011 [Лінк на твір]
і мені ця тема дуже близька...Не задумується про таке лише той. хто насправді не живе! hands
Я, кажуть, хвора – хвора безнадійно,
Моя хвороба – це кохання і життя,
Тому й до смерті я ступаю так спокійно,
Життєву Чашу допиваючи до дна…
щодень живу немов останній,
Бо невідомо де ж моя межа.
Не вмію я у розпачах тонути,
Хоч гіркотою отруїлася сповна…
avatar
17 Pushok • 13:19, 24.09.2011 [Лінк на твір]
Дякую за розуміння та чудовий коментар.
avatar
16 InhearT • 09:32, 23.09.2011 [Лінк на твір]
Одним смс, мов конструктор, розвалений,
Твій голос лунає,як галюцинація
І кожен мій день, наче аркуш обпалений,
Хвороба страшна, не спасе операція....
avatar
18 Pushok • 13:21, 24.09.2011 [Лінк на твір]
Це правдиво і боляче. Дякую за відгук. yes


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz