Це місто Саки , база Прібой , в Криму. А я не можу найти інші теми при розміщенні фото , може не розумію.В мене або " я бачу осінь " , або поетичне ...:)
Я хочу теж Вас привітати , Фортуни , щастя побажати !!!!!! Здоров*я набажали вже, Тож я бажаю ще й грошей ! І щоб у вік свій Ви ніколи , Не знали що таке є - горе !!!!!
Безперечно варто дітям змалку прививати українське слово. Але я тут не згідна щодо Зорькі. Є в укр. мові слово -зоря ,відповідно і Зорька , на мою думку має право на існування.
Поет з оригінально-інтелектуальним стилем Володимир Коломієць зробив неточну риму ознакою своєї творчості.Деякі поети застосовують риму із переставленим або нечітким наголосом.Не сьогодні і не вчора постало питання щодо оновлення рими, щодо відмови від вживання дієслівних рим, класичних рим на кшталт „очі – ночі”, „неба – треба”, „руки – муки”, „крила – сила” тощо. Але не береться до уваги серцевина вірша – зміст. Павличко стверджує, що „любов” і „кров” можна римувати, аби тільки це була справжня любов і справжня кров. У найсамобутнішої української поетеси Ірини Жиленко я щонайменше сім разів зустрів риму „сонце – віконце”, але вона анітрохи не псувала чарівності віршів:
Нічого! Знайду свій трамвай між зірок, де флюгер мій, гномик, над синім віконцем щодня запускає на втіху й добро золочену дзигу сонця. Стара рима у такому контексті зовсім не здається застарілою і банальною – зміст-бо небанальний.Щодо дієслівної рими можу сказати знову: зміст – понад усе. Твердження, що дієслівні рими зводять зміст до примітиву – нісенітниця. Як аргумент наводжу повністю вірш, де кожна строфа містить дієслівну риму:
Шукач правди Цю притчу я в дитинстві чув, І ось тепер згадав: Один шукач на світі був, І Правду він шукав.
Долав пустелі та ліси, У спеку й холод йшов. Надії втратив майже всі, Та Правду віднайшов.
Вона в печерній самоті Літам свій лік вела. Спитав шукач її: „Це ти?” – „Це я”, – відповіла.
„Прекрасне маєш ти ім’я, Та в злиднях ти... Скажи, Як розповім це людям я?” „А ти їм набреши!” Анатолій Кравченко
Зрештою, аби творити справжню поезію, необов’язково вдаватися до „гучних” рим.Перший, хто кинув тінь на саму риму – Василь Стус. У його епістолярній спадщині можна знайти висловлювання про те, що римувати – значить наповнювати твір водою, що рим у нашій мові мало, рима викривляє зміст тощо. Сам Стус, як видно з його творчості, з римою вправлявся не надто спритно:
– Не треба люба. – Знаю, що не треба. Хай давні душі б’ються на ножах. А єдиніться – предковічне небо вам спільний шлях покаже – по зірках.
Рима дитячих віршів є і мусить бути простою – це необхідно для сприйняття дитини.
Цей вірш присвячується мені самій ...Бо колись давно-давно...(у 6 років)я лишилась без батьків ,хоча всі живі і здорові...я радію коли МОЇ діти ,щасливі!
Дуже гарно відповіли Вам за це -СПАСИБІ !!!! Дуже довго вірш лежав у мене у скрині.. Добре що моя малеча віршики вивчає- Розумію що пишу я іноді повчальне !
0
Але працює уява , а хто його знає , може й білочки співучи , тільки по своємо 
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('