Ніч.Стемніло вже давно. Лише зорі за вікном. Земля теж відпочиває, Сили свої відновляє. Бо ми,люди, егоїсти... Ми не тільки хочем їсти... Ми ще хочемо машини, Меблі дорогі, картини. Хочем золота багато, Щоб була велика хата. А щоб мати це багатство, Землю ми взяли у рабство. Всі ресурси забираєм І ні трохи не чекаєм, Не шкодуєм ми її, Люди в світі стали злі. Все дістали.А довкілля? "Що довкілля? Що земля? Гроші,гроші хочу я !" Ви признайтеся собі , Ми не кращі, ми дурні ! Ми руйнуємо своє, Все ,що маєм дороге. Треба вчасно зупинитись, Схаменутись, оглядітись. Якщо маєш дві мишини, Ти не кращій від людини, У якої дві комори, Миска і старенькі штори. Заспокойтесь ,люди милі , Краще б жити нам у мирі. Бережіть свої краї, Поможіть своїй землі!
Пані, Марія! Тема вірша чудова, емоції зашкалюють, але це ваш не перший вірш, то ж давайте вчитися правильно писати вірші. Ось наприклад розмір у вірші не рівний(склади) та й дієслівна рима не дуже прикрашає вірш.Прошу правильно зрозуміти мої зауваження і вчитися, вдосконалюватись, і перемагати.
Поет з оригінально-інтелектуальним стилем Володимир Коломієць зробив неточну риму ознакою своєї творчості.Деякі поети застосовують риму із переставленим або нечітким наголосом.Не сьогодні і не вчора постало питання щодо оновлення рими, щодо відмови від вживання дієслівних рим, класичних рим на кшталт „очі – ночі”, „неба – треба”, „руки – муки”, „крила – сила” тощо. Але не береться до уваги серцевина вірша – зміст. Павличко стверджує, що „любов” і „кров” можна римувати, аби тільки це була справжня любов і справжня кров. У найсамобутнішої української поетеси Ірини Жиленко я щонайменше сім разів зустрів риму „сонце – віконце”, але вона анітрохи не псувала чарівності віршів:
Нічого! Знайду свій трамвай між зірок, де флюгер мій, гномик, над синім віконцем щодня запускає на втіху й добро золочену дзигу сонця. Стара рима у такому контексті зовсім не здається застарілою і банальною – зміст-бо небанальний.Щодо дієслівної рими можу сказати знову: зміст – понад усе. Твердження, що дієслівні рими зводять зміст до примітиву – нісенітниця. Як аргумент наводжу повністю вірш, де кожна строфа містить дієслівну риму:
Шукач правди Цю притчу я в дитинстві чув, І ось тепер згадав: Один шукач на світі був, І Правду він шукав.
Долав пустелі та ліси, У спеку й холод йшов. Надії втратив майже всі, Та Правду віднайшов.
Вона в печерній самоті Літам свій лік вела. Спитав шукач її: „Це ти?” – „Це я”, – відповіла.
„Прекрасне маєш ти ім’я, Та в злиднях ти... Скажи, Як розповім це людям я?” „А ти їм набреши!” Анатолій Кравченко
Зрештою, аби творити справжню поезію, необов’язково вдаватися до „гучних” рим.Перший, хто кинув тінь на саму риму – Василь Стус. У його епістолярній спадщині можна знайти висловлювання про те, що римувати – значить наповнювати твір водою, що рим у нашій мові мало, рима викривляє зміст тощо. Сам Стус, як видно з його творчості, з римою вправлявся не надто спритно:
– Не треба люба. – Знаю, що не треба. Хай давні душі б’ються на ножах. А єдиніться – предковічне небо вам спільний шлях покаже – по зірках.
Рима дитячих віршів є і мусить бути простою – це необхідно для сприйняття дитини.
Всім дякую за критику.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")