Нагадує моє перше кохання , незабутнє, шалене , яке й досі пам*ятаю, і з того часу такої пристрасті ще не виникало, можливо молодість...своє дала.Сподобалось і тема і як Ви її виклали на словах...Знову Вас "достану" , не хватає рими.Я така дотошна зараза Вибачайте ...
Згідна з попереднім коментарем. Цей вірш має право на існування , тільки якщо читатиме його власне Ви , так як Ви його розумієте. Одразу скажу , що мої твори теж підлягають під критику , перше це мені звичайно не подобалось, але з критики є великий плюс, пробоючи писати по іншому , критики стало менше.А коли тебе хвалять , це приємно ! Успіхів Вам і усьго найкращого !!!
П. Василю , мені здається це більше схоже на роздуми . на прозу.Навіть на біль в людини , яка незадоволена станом сьогодення.Поясніть ,будь-ласка , що ви хотіли власне передати таким міцним віршом.Життя на Україні , РОЗЧАРУВАННЯ , РОЗПАЧ , ЧИ МОЖЛИВО НАДІЮ НА КРАЩЕ ?Дякую.