Ті, що не вміють прощати, не вміють просити і вибачення
В залитих світлом білосніжних хмарах, серед небесного царства жили два ангели – Тредон і Алнара. Вони обоє на Землі багато пережили і Господь подарував за дуже нелегкі долі їм крила. Проте Алнара був старшим за часом існування на небесах і вважав себе досвідченішим. Одного погожого сонячного дня два ангели зустрілися. Проте сталася страшна подія, яка вплинула на обох по-своєму. Тредон замилувався нагородами Алнари. Золотаві вони дуже красиво вигравили під ранковими променями. Але заздрості він не відчував. Кожен візерунок вбрання ангела означав його величезні і нелегкі заслуги. Тредон не хотів такого життя, йому і свого горя було достатньо. Проте за свої подвиги у нього майорів лише невеличкий значок та і цього значка йому вистачало аби почуватись серед інших рівним. Тредон помітив на очах Алнари сльози. Він захотів витерти їх і все зробити для того, щоб більше ніколи цих сліз не було. Проте і йому Алнара захотів допомогти – стати кращим, добрішим, навчити розпрямляти крила на повний змах. Молодий ангел не встиг доторкнутись до змученого обличчя ангела, як старший промовив: «Будь хорошим ангелочком». Від цих слів у Тредона запаморочилась голова – до його ніколи так ще не звертались. Алнара промовив це від чистого серця і дуже здивувався реакції молодшого ангела. Затуманені думками, обоє незчулись як зіткнулись у польоті і стали падати вниз. Це падіння для обох було надзвичайно болючим. Повз тверді і гострі скелі, гілки дерев, що ламались від ваги їхніх тіл зрештою упали на м’який (так після падіння він вже був як перина) грунт. Долаючи біль, накульгуючи Тредон знайшов серед поломаних гілок Алнару і… Попросив у його вибачення – не треба було лізти витирати сльози із обличчя ангела на льоту. Потрібно було бути уважнішим. Він перев’язав як міг своєму товаришу рани, підняв крізь власний біль на руки, виніс на відкритий простір і знову промовив – «Вибач». Алнара злетів у небо, покружляв і, підлетівши до Тредона, промовив: «Я є у тебе тож радій і випромінюй світло світу». Він чомусь не відчув болі молодого ангела і навіть не догадувався що ця невимовна біль ще довго не дозволить злетіти. Та найбільше вражало, що Алнара не відповів взаємністю, він далі продовжував повчати Тредона «будь чуйнішим, людянішим, живи серцем і можливо колись ми ще зустрінемось». Тепер Тредона мучила не біль, його мучила совість – чому Алнара не відповів - «Прощаю, або нехай Бог простить». У пам’яті лише застигли слова – я є у тебе тож радій і випромінюй щастя світу. Саме у цих словах відчувалось прощення, яке хоч трішки але зігрівало душу.
Що ж це таке, я десь години 3 назад залишав це оповідання, вже після мене троє надрукованих, може це треба самому активувати, хто там знає (модератор) поясніть. А то мабуть так першопочатківців уважають, їхні твори будуть після пятисотого поета публікуватись, відразу десь так на сторінці 152, да? Зрівнюйте всіх у правах!
Гарна притча, на скільки я розумію. В нашому житті є багато не зрозумілих речей. Милостивість, повага, гордість, хизування це все наші добрі і погані якості, і як люди з ними поводяться є великою непередбачуваністю. Гарно! Мені сподобалось.
Це не просто притча, звертаюсь в першу чергу до Валькірії, перечитайте ще раз вірш-Випромінюй світло світу, згадайте що цей вірш написаний після того я одна людина попросила у Вас вибачення віршем, згадайте всі сказані слова, згадайте чим ви йому відповідали, що він просив, чи почули ви його, Валькіріє, це для нього дуже важливо!!!
Це написано живим, пульсуючим серцем, яке не збайдужіло, не зневірилось, яке досі шукає відповідей, себе у цьому світі, розуміння серед ближніх... Глибока річ, яку вартує перечитувати не один раз. "Випромінюй світло світу" адресувався іншій людині, навіть, якщо хтось себе там упізнав, не слід усе брати на свою адресу, про інших також не слід забувати. З поверненням! Тішуся, що ти тут є!!!
Твори реєстровців , проходять перевірку на нецензуру , образи , негативні наміри щодо змісту розміщенного( агитації , заклики бунтівні ...) ,а потім потрапляють на сторінку. Так буде доти , доки Вас не підвищать у рангу.Така політика сайту.Зрозумійте і поцікавтесь , якщо є бажання , про заблокованих користувачів.Деякі писали зовсім не пристойні речі ...а були новачками.Бажаю Вам залишатись з нами і чекаємо Ваших нових творів !
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
