Ща́стя — стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості. Те, що викликає відчуття найвищого задоволення життям, дає радість людині.
Людське життя - гірськая річка То тиха й чиста мов кришталь То каламутна, гнівна, бистра... Нічого на шляху не жаль І в мушлях нічого ховатись Там лише смуток тихий, щем Життя не вмію я боятись Лиш почуваюсь вигнанцем І щастя ніби вже й співало І світло тінь не відкидало Навіщо темрява німа? І серце болісно кохало Лиш це поволі пропадало І зараз вже цього нема...
Давно душа моя відкрита... Але чомусь тернистий шлях... Вже краще замість ніг копита, На шляху тому я застряг, Немов у бісовім болоті І все не виберусь ніяк... Лиш серце птахою в польоті... Як же набридло жити так...
Не вірю...вже давно не вірю... Нема прекрасного на світі... Людські не здійснюються мрії... І кожна тінь - творіння світла... І чорний грунт попід ногами, А небо світле не дістати Мов на війні, між ворогами... Чомусь таке життя прокляте...
Завадою життя прокляте, Що б'є ключем все розвідним, На вулиці моїй не свято І краще "фас-на-фас" ніж з тим Хто лиш говорить так багато, Що моторошно поруч з ним... Тут лиш любов всьому завада Й не з боків люди поміж тим...
Я радий, що ти рада, бо якби ти не була рада і я би не був радий! Шкода найближче до вас був тільки в Білій Церкві і то проїздом...Може колись мої "слова в стовпчик" і збудуться...