На жаль, не завжди вміємо і просто написати! Задум хороший, але: рими ритм наголоси і, здається, розмір (не рахував правда)! Не враховуючи рими - моя інтерпретація (з Вашого дозволу):
Коли ти поруч – серце оживає, Мені тебе все більш не вистачає. З тобою любо просто посміхатись Зумів душі моєї ти дістатись.
Я відчуваю ти в мені частинка, Це ніби пазл і склалася картинка. Я не кричу про почуття кохання, Та часто переповнюють бажання…
Бажання дивні, ніби знову діти, Дивлячись в очі просто гомоніти, Порахувати на шпалерах зорі, І розповісти безлічі історій.
Звучить, можливо, трішки театрально, Та це життя, емоції – реально. І не завжди ми вмієм написати Те, що словами хочем передати.
Вдячний за візит і коментар! Чесно кажучи ці рядки давались важко, багато думав, хотів ще багато доопрацювати, але потім вирішив, що залишу, як є - те що було на душі!
Як на мене - справа навіть не в популяризації, а швидше в сприйнятті написаного читачем, хоча багато залежить і від того, власне, - хто читає той чи інший твір, від розумінні написаного читачем! Це досить глибока тема! Дякую Вам за те, що Ви з нами!
"Ваша заувага щодо останнього катрену доцільна. хоч і не вражаюча. Дуже часто трапляються збіг приголосних навіть у визначних поетів. Але зміню , коли це так важне в теперішньому віршуванні."
Конкретизую: Я не збирався нікого вражати доцільністю своїх зауважень, а просто сказав, що думаю, як і робив це відколи я на сайті (хто бачив - знає)! Збіг приголосних буває і в мене, і у Вас, і в інших поетів, так що це було не зауваження, а просто пунктик))) І що значить - "теперішнє віршування" ???? Хіба щось змінилось? Поезія вона і є поезія і не важливо - сучасна чи з минулого!
Цілком і повністю погоджуюсь з п.Катериною - вірш потрібно доопрацювати і в першу чергу прошу звернути на друге слово в останньому рядку, - якщо це не одруківка і було написано свідомо - мені більше нема чого сказати...
З рідким словом погоджуюсь в цьому творі! Почну з технічної сторони: читається легко, але занадто банально, - простота рим вбиває бажання і цікавість! А що до теми і думок: якщо всі будуть думати так як Ви - рознесуть нашу Україну, к бісовій мамі, на шматки і по шматках! Давно думав над цим, але лиш зараз цим твором Ви мене наштовхнули на рішення! На вихідних викладу статтю на цю тему і подивимось що з того вийде! Щасти!
Не знаю в який бік спрямувати свої враження і який переважить, тому: з точки зору задуму, теми і т.д. - без сумніву подобається! Без сумніву, - гарно і зворушливо! Що ж до сторони технічної: ...У когось друзі, радощі щоденні, Для мене щастя - поруч коли ти!... - - "поруч коли ти", а чому не "коли поруч ти" ??? Виглядає так, ніби Ви старались врятувати наголос, який в даному випадку, як на мене і так не страждає, оскільки в рядку падає на останній склад! В другому і третьому катрені кидаються в очі дієслівні-однотипні рими: "зникають-блукають", "струнка-палка" - зараз це не можу назвати критикою, скоріше моєю особистою думкою - самі по собі такі рими не є злочином, але мені дуже не подобається коли вони "пачкою" в одному катрені. Останній катрен був би ідеалом, якби не збіг приголосних: "Коли цілуєШ Й ПРомовляєш “мила”", - як на мене те "Й" можна забрати і замінити комою!
Дякую, п.Галино, за коментар!))) А з приводу моїх коментарів - чесно кажучи я довго чекав такого зауваження, бо саме воно говорить, що моя думка, як автора і читача тепер чогось вартує! Будемо виправлятись))) Всім добра)))
Спасибі, п.Галино, що завітали! А я інакше не можу... не можу писати коли того хочу - не виходить з розумом! Іноді просто відкриваю ТР і пишу без роздумів, а потім перечитую і розумію, що написав!