Пн, 16.06.2025, 12:26
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про Україну
 

Не розтягуйте її.

                                                   
 
                                          
                                           
                                           
                                           Річки, озера, синє  море 
                                       Поля  зелені  і  луги
                                       Та  мабудь  доля  України
                                       Бо  хочуть  бідну  розтягти.
 
                                       Розтягують  її, як  гумку
                                       Які  в  людей  тепер  думки
                                        І  все ж  таки  на  мою  думку
                                        В  нас  появились  жебраки.
 
                                        Не  можна  так, одні  гуляють
                                        Живуть, як  аси  у  ці  дні
                                        А  там  десь  з  голоду  вмирають
                                        І плачуть  нині  на  землі.
 
                                        Усе  завмерло  на  Вкраїні
                                        Колгоспи, фабрики, заводи
                                        Неначе  капці  ті, що нині
                                        А завтра  знову  вийдуть з  моди.
 
                   
                                        І  все ж  таки, пора  настала
                                        Щоб  Україну  вибирати
                                        Усе  здолаєм, подолаєм
                                         Ми  мусемо  на  ноги  стати.
 
                                                                                       06. 04. 1998 р.
               
                                       
 
                                          
                                              
                                             
                                          
 
                                           
                                           
                                          
                                           
 
                                            
                                              
                                            
                                             
 
                                             
                                         
                                           
                                              
 
                                                           
                                                                

Додав: 0997030561 (26.10.2015) | Автор: © Володимир Олійник
 
Розміщено на сторінці: Олійник Володимир, Вірші про Україну

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1706 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
avatar
0
1 Asedo1949 • 21:09, 27.10.2015 [Лінк на твір]
Щось є у Вас із пророцтва, якщо це змогли розгледіти так давно, а вірш треба ще трохи упорядкувати.
avatar
0
2 0997030561 • 11:35, 28.10.2015 [Лінк на твір]
Щиро дякую.
avatar
0
3 Akademik787 • 00:02, 30.10.2015 [Лінк на твір]
Цілком і повністю погоджуюсь з п.Катериною - вірш потрібно доопрацювати і в першу чергу прошу звернути на друге слово в останньому рядку, - якщо це не одруківка і було написано свідомо - мені більше нема чого сказати...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz