Завадою життя прокляте, Що б'є ключем все розвідним, На вулиці моїй не свято І краще "фас-на-фас" ніж з тим Хто лиш говорить так багато, Що моторошно поруч з ним... Тут лиш любов всьому завада Й не з боків люди поміж тим...
Не вірю...вже давно не вірю... Нема прекрасного на світі... Людські не здійснюються мрії... І кожна тінь - творіння світла... І чорний грунт попід ногами, А небо світле не дістати Мов на війні, між ворогами... Чомусь таке життя прокляте...
Якщо це світло є від Бога, Воно не кидатиме тінь. Видно тяжка твоя дорога, Іде між тисяч шепотінь. Здійми до Бога свої руки І серце Богові відкрий Побачиш! Відпадуть всі "круки", І стане світ прекрасний сей.
Давно душа моя відкрита... Але чомусь тернистий шлях... Вже краще замість ніг копита, На шляху тому я застряг, Немов у бісовім болоті І все не виберусь ніяк... Лиш серце птахою в польоті... Як же набридло жити так...
Ща́стя — стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості. Те, що викликає відчуття найвищого задоволення життям, дає радість людині.
Людське життя - гірськая річка То тиха й чиста мов кришталь То каламутна, гнівна, бистра... Нічого на шляху не жаль І в мушлях нічого ховатись Там лише смуток тихий, щем Життя не вмію я боятись Лиш почуваюсь вигнанцем І щастя ніби вже й співало І світло тінь не відкидало Навіщо темрява німа? І серце болісно кохало Лиш це поволі пропадало І зараз вже цього нема...
Коли небо похмуре і сіре, Коли хмари опухли від сліз, Коли здається, що вмирає віра, Коли ти в розпачі – молись. Коли наснився страшний сон, Коли уранці збігла кава – Твій розум наче той Самсон І, ніби Даліла, зневіра лукава. Коли в очах твоїх вогонь, Котрий веде до згуби, Коли кулак вже із долонь, Коли ти зціпив зуби, Коли емоцій через край (ти схожий на вовчиська), Тоді, мій друже, пам’ятай, Що щастя зовсім близько.
Оце так розмах - галактичний. Оце так пошук, як в кіно. Запропонували б могорич ви, Знайшлося щастя і само.
З розмахом розкрита тема. І тінь іронії умісна. Гарно. Є певні смислові повторення. Але творчий ріст автора - факт переконливий. Шкода, що пізно завітав. Пародійне продовження цього вірша, додало б йому друге дихання. Але...вже вечір. Якби "ще не..."
Розмах не зовсім галактичний Плутон - ще Сонячна система! Для щастя могорич? - комічно! Хоча, цікава досить тема...
Дякую за Вашу думку! змістові повторення були задумані ще до написання, аби наголосити на факті нереальності! - Ви не перший хто звернув на це увагу! Але все ж я Вам вдячний
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
