Пані Валентино,вірш чудовий, життєвий,хоч і з нотами зневіри.Повірте, подорожник від смерті не спасає,- спасає віра. Якщо любов ,- дурман, то вино - звичайнісінька отрута!!!
Дякую Вам ,пане Вікторе, за відгук та коментар.Що до недостатності оптимізму, так в мене на сьогодні його майже нема.Може хтось і бачить сьогодення більш райдужжним,то вже справа особиста.Ще раз дякую що завітали, заходьте ще ,буду радий.Творчих Вам успіхів та натхнення.
Дякую Вам,пані Катерино,що завітали та залишили коментар.Кожна людина має право на свій світогляд,свої переконання та віросповідання.Я ні кому не нав*язую своєї точки зору, і не збираюсь ні з ким дискутувати з цього приводу.Я просто у творі виклав свої болі , а може й відчай з приводу сьогоденного життя у нашій країні.А зприводу ходіння по кругу, то ми будемо ходити так до тих пір,доки не вивчимо СВОЮ історію,а не ту пропагандиську її потвору ,що тиражирується підвладними інституціями.Дякую Вам ще раз, заходьте, буду радий. Творчих Вам успіхів та натхнення.
Дякую Вам, пані Наталіє,за такий зворушливий відгук.Мабуть ця тема Вас пече.Мені здається, що проблема духовного рабства закладена у наших генах.Ми завжди ходили до всіх кланятися.То до варяг, то до Візантії,то до поляків , то до турків і татар,то до москалів,а тепер ща й до Вашінгтону.Кому ми ще п*яти не лизали? Ми занадто загречкосіяні,втупили свої очі в ріллю і нічого бачити нехочемо.Але найжахливіше те, що ми блище стоїмо до канібалізму, чим до збройного супротиву антинародному режиму. Згадаймо 33-рік: поїдали власних дітей , але проти режиму повстати незмогли.А що до Вашінгтона,так він прийшов після громадянської війни...Заходьте, буду радий.
Дякую Вам ,пані Катерино,що завітали та залишили коментар.Тема вірша одвічна,-злочин і кара.Форму трішки допрацював.Як вийшло судити читачу.Для мене було головним,-передати смисл безвідворотності кари за злочин.Вірш написаний давно, але актуальний і сьогодні.Дякую ще раз. заходьте, буду радий.Творчих Вам успіхів та натхнення.
Дякую Вам, пане Катерино,що завітали та залишили коментар з оцінкою.Хотілося б оспівувати та прославляти але ж нема кого й чого.За що не візьмись скрізь фальш, брехня, що в історії,що в сьогоденному житті...Заходьте ще , буду Вам радий.Творчих Вам успіхів та наснаги.
Дякую Вам , пане Олександре,що завітали та залишили свій коментар.Чесно кажучи, я не зрозумів яку Ви хотіли побачити інтригу.Особисту,любовну? В мене вона вийшла громадянською.Може не правильно її доніс до читача, то вже вибачайте.Заходьте ще, буду радий.Творчих Вам успіхів та наснаги.
Прекрасні Ваші слова, пані Катерино ,та - Богу б у вуха! Я заздрю Вашому оптимізму. Але, за всю нашу історію Україна ніколи не була вільною і незалежною даржавою і по сьогоднішній день. Ота жменька маленька тримає ввесь світ в своїх руках.А всі хто приходив на державний олімп, кожен творив державу під свої особисти амбіції,і їм було глибоко начхати на народ.Ми для них "чернь".і скількі нас помре з голоду, чи втопиться в крові їм БАЙДУЖЕ.Про це треба пам*ятати.Щиро дякую за вірш,-глибоко задів.
1
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('