До кращої долі й свободи вже йде український народ...Десь так мені зазвучали рядки зі словом "український".У Вас воно трохи збиває ритм. Взагалі твір чудовий, відчувається звитяжність.
Вбивати взагалі, великий гріх.Але що поробиш, коли всім хочеться жити і їсти.Тільки одні хліб вирощують, а інші від них відбирають силою та обманом.І в цьому не тільки проблема українців. Але заклик Ваш підтримую
Чудовий, патріотичний! Прислухайтесь: "рублі розривають їм душі" -зникає потреба у авторському наголосі; "не тільки Росії провина, бо маємо підлих синів."Як на мою думку , звучить більш ґрунтовно як висновок.А взагалі, молодчина!
Дякую Вам, пані Лідіє, за прочитання та коментар.Всі ми в цьому світі блукаємо, і чим далі забираємось в нетрі, тим ближчим здається нам вихід...Заходьте ще , буду радий.Творчих Вам успіхів та натхнення.