Гарний філософський патріотичний твір.Мені пригадались В.Симоненка ПРОРОЦТВО 17-ГО РОКУ
Гранітні обеліски,як медузи, Повзли,повзли і вибилися з сил— На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже немає місця для могил. Мільярди вір зариті у чорнозем, Мільярди щасть розвіяні у прах. Душа горить.Палає лютий розум. І ненависть регоче на вітрах. Коли б усі одурені прозріли, Коли б усі убиті ожили, То небо,від прокльонів посіріле, Напевно б,репнуло від сорому й хули. Тремтіть, убивці!Думайте, лакузи! Життя не наліза на ваш копил. Ви чуєте?На цвинтарі ілюзій Уже немає місця для могил! Уже народ—одна суцільна рана, Уже від крові хижіє земля, І кожного катюгу і тирана Уже чекає зсукана петля. Розтерзані, зацьковані, убиті Підводяться і йдуть чинити суд, І їх прокльони, злі й несамовиті, Впадуть на душі плісняві і ситі, І загойдають дерева на вітті Апостолів злочинства і облуд!
Дякую Вам , пані Катерино, що завітали та залишили відгук.Це опубліковано мій варіант під впливом почуттів від ознайомленням з офіційним текстом, котрий можете почитати у Вікіпедії.Заходьте ще, буду радий.Творчих Вам успіхів та натхнення.
Дякую Вам, пані Таміла , за про читання та відгук.Написати цей твір мене спонукали ті почуття, що виникли під час ознайомлення з історією написання гімну України.Всі ми усвідомлюємо, що за основу гімну взятий текст П.Чубинського, але чи багато хто знає, що з того тексту майже нічого не залишилось.Наша влада вихолостила його суть , викинуто згадки про Сян і Дон, Карпати, Чорне море та Дніпро, викреслено імена історичних героїв, що кликали нас до боротьби.А найганебніший внесок зробив Кучма, викинувши взагалі згадку про українців, як націю . замінивши "браття українці" на "браття молодії", крім того, він урізав текст на 2\3, залишивши один куплет та приспів. З тих пір і лунає скрізь куций текст , котрий нічого в собі ні історичного, ні громадянського, ні патріотичного не містить. Ось така вона історія.
Так, пані Катерино, історія нам повторює криваві кола, а ми ніяк не можемо її зрозуміти та зробити правильні висновки.Тодішні буржуї соціалісти чубились у Центральній раді за булаву, а від ворога країну ніхто з них не пішов захищати, а послали дітей простого люду, майже з голими руками.Таке воно і зараз коїться...
Чудова твір, роздумливо-розважливий, хоч і на побутовій темі.Є декілька ремарок: "всім перехожим" русизм змініть на просто "перехожим", "сигареток" теж віддає русизмом, на українській "цигарок" .Взагалі добре так.
Життєво.Багато зараз у нас нас таких лев'ячих законів, за якими виходить 2+2=5, а 5 - 2=1, всі за ці закони голосують і за ними й звітують, і живемо за ними.
Правдиві, Ваші рядки.Хочу доповнити тим, що ці ж безбатечки - байстрюки не тільки в лугандонії, вони по всій Україні при владі.Викохала їх мати на своє горе, як зозулят...
Гарний патріотичний твір, щирий, глибинний.Погано, що доводиться вивчати Україну по шпиталях,але ще гірше , коли її вивчають по цвинтарям.Війна робить не людей не тільки ворогами, але буває інколи вороги становляться друзями.