а думки як ріка швидкоплинно пливли проз літа не минаючи скрути часами вдарялись о скелі а чимдалі до сонця наспівано день підростав і крутили вітри межи хмар навісні каруселі
хтось ішов навпрошки оминаючи мислі мої інший дивно спинявся вдивившись у тиху зажуру на веснянім облозі розмерзлі струмки-ратаї рясно плужили землю ще досі терпку і нечулу
розпогодилась даль білопінно замріли гаї вже до рідних осель стокрилато верталися зграї і не брало снаги не ломило нескорених їх бо думки як птахи вже щасливі отим що літають
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
Дякую