загрузка...
В розділі матеріялів: 690 1-20
Сторінки: 1 2 3 ... 34 35 »
А дощ цей такий спасенний
опісля жаскої спеки,
великі блискучі краплі
пожадливо п'є земля.
І гулко шкварчать під небом
дахи, мов гарячі деки,
і чути, як б'ються хмари
за першість іще здаля...
Я бачу знову жито колоситься, Та й Гай,Діброва,Випханка живе Я знаю,краю,чом мені не спиться Живу тобою,люблю я тебе.
Жінко з ребра Адамового, з весни,
квітко з Едему райського,
неземного!
Ти, що шукаєш миру
серед війни,
правди в олжі лукавій,
в невір’ї – Бога.
Я визнаю поразку - от і все.
Немає більше гарту і горіння,
в душі завмерло спротиву насіння.
За течією день тепер несе...
Так віртуозно клавішами стріхи
Вабить далека мрія, мов сон, тремка,
Лише будь пильним і лови
Ви бачили, як плаче сильне серце?
Травень феєрверками цвітінь
Лиш лети у просинь і світися,
Якби знати, о, якби знати,
коли щісті ввійде́ до хати,
зготуватися би найкраще
та приймити то щісті наще...
Ве́рбо моя, верби́ченько,
І потьмяніють білі орхідеї
на підвіконниках душі моєї,
бо сонце в кіптяві сьогодні утопилось.
Бо я стомилась...
Івано-Франківська область, місто Галич, 21.06.1993 р.н.
Знов паморозь, а завтра вже весна,
і лютий дремене далеко в гори.
Тепла́ кортить, та що ж це до вікна
вчепились вперто зірчасті узори?!..
Перемовчу цю мить, пережурю цей день,
а небо знов нахилиться й заплаче.
Я знаю, що мине, і добре, й зле мине,
і буде так, що й не було неначе...
Замітає не снігом - розпукою,
замерзають не ноги - сліди.
За небілою, злою розрухою
не пісків уже не віднайти...
Івано-Франківська область, місто Галич, 21.06.1993 р.н.
Вони ішли, ішли й не озирались
чи де погас вогонь, чи ще горить.
Із вірою вперед ішли, не знали,
що жити залишалося лиш мить...
"ТОП++ -
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
загрузка...
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
АВТОР-АДМІН САЙТУ:
Сайт: uid.me/vagonta
Twitter Тел.: 068-083-95-79
E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru
загрузка...
І як без статистики?
