Чому, не знаю я сама, Нудьгую завжди за тобою, Як тільки десь тебе нема, Щось, ніби робиться зі мною… Я хочу бачити тебе, Що ти тут поруч, недалеко, Тим стимулюючи себе, Що бачать очі – серцю легко. Чого, здавалось би мені, Так за тобою душу рвати, Адже літа уже не ті, Нема про що і розмовляти… Але до чого ж тут літа? Минулися.., що їх тлумачить? Маруда серце запліта… Я страх, як хочу тебе бачить…
На енергетичному рівні серця сплітаються так, якщо люди живуть довго, що розірвати важко... Тому, людина чекає і дуже страждає, коли буває розрив....
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
