Здоровенькі були Вам, пані Наталю! Хай Бог береже Вас і радість вертає! У кожного з нас в життя бувають негаразди, коли не хочеться вже навіть світу білого бачити.Але буває десь пташина защебече, і світ навколо стає веселішим.
Дякую Вам, пані Наталю, що завітали та залишили коментар.Звісно буде краще, якщо не на землі , то на небі.Все ж таки хочеться на землі, тому і повинні скинути цю шатію- братію, вона не краща за поперередників, їй місце на ганебному стовпі історії...Заходьте ще, буду радий Вас бачити.Творчих Вам успіхів та натхнення.
За образами і змістом прекрасно.А от з розміром, на мою думку, Ви вибрали занадто складний, і в результаті і ритм пливе і рима гуляє. Якщо це Вільний вірш,- то рима обов'язкова, а якщо Білий,- то розмір і ритм зберігаються, а рима відсутня.І все ж , за творчий пошук Вам Радий Вас читати.
Вірш гарний, щирий, але песимістичний.Не треба падати духом, вороги, особливо внутрішні, тільки того й чекають, щоб ми розписалися у своєму безсиллі. Тоді вони знову нам нав'яжуть чергову ідею, ідеологію,філософію,чи навіть релігію. Дзузки, ми вже кров'ю вмилися, в боях загартувалися, на помилках навчилися. То ж начувайтесь воріженьки!
Гарні часи були великого підйому національно-патріотичної свідомості.Жаль, що кгбістсько-кремлімським агентам вдалося очолити і розвалити РУХ, після вбивства В.Чорновола. Подібне відбувається і зараз.Здається що всі керманичі та лідери грають на руку кремля.З агресором воює лиш народ, а влада наче по ту сторону окопів.