Ще не прочахла літепла земля, А вже лягли тумани над рікою.
У полі свіжозорана рілля
Готова до зимового спокòю.
Пожовклі трави накриває лист,
Що, наче сльози, падає додолу.
І сотні павутинових намист
Вдягають осінь безсоромно-голу.
Розхристано всміхаються вітри,
І гонять геть останній подих літа,
А журавлі, зібравши тугу в крик
Немов навік прощаються зі світом.
Благословля калина той політ
І сипле стиглі ягоди додолу.
Ще мить і вже загубиться їх слід,
У небі невідомому й чужому...
15.10.2014
| 
у Вас 
0
