Дякую, друже! Ніколи не зневажав чужої думки. Завжди все осмислюю. Але цей вірш аж 1988 року, з першої моєї збірки. До нього вже звикли такого. Перечитував, бач, поманив він своєю якоюсь простотою. Я й подав ради експеременту. Наснаги!
Як Вам сказати?.. Можна було б "навести глянець"... Але тоді зникає експресія та неповторна первинність. Це моя думка. А в сучасній поезії "жорсткість" необов'язкова. Для мене - і слава Богу. Бо - це вже мій почерк. Дякую Вам за добрі слова!
Дякую Вам щиро! Дуже люблю читача!Але все-таки залишу за собою право вибору форми подачі. А русизмів нема - зазирніть у "Великий словник української мови" - є степовий діалект.І слова ці повноправно існують в українській мові, як в російській - "хата", "цяцька" і т.п. Гадаю діалект цей має право на вжиток, як і галицький, поліський чи ще там-який. Примусив же ось Мідянка визнати свою "луйтру"... Мій рід ні чим не гірший!Тут же Вам і відповідь про наголоси та "скорочені" закінчення. Щодо "тьми" - і не дбалось аж про таку точність, бо в українській мові "тьма" - це просто синонім "багато-пребагато". Щастя і весни квітної Вам!
Дякую щиро, друже! Щодо вірша... Один мій товариш нещодавно сказав: "Такі вірші пишуться крізь нас!" І без всяких "наче". Давно вже у мене таке відчуття. Зі святами Великодніми! Фарту і гарту!